Пам’яті головного сержанта Юрія Доронюка (позивний «Камаз»)
Хвилина мовчання
05.12.2025 09:00
Укрінформ
Віддав захисту Батьківщини майже третину свого недовгого життя
Юрій народився 4 травня 1996 року в селі Хотимир Івано-Франківської області. У школі його запам’ятали добрим, щирим, працьовитим та скромним хлопцем.
Щойно Юрію виповнилося 18 років, юнак добровільно пішов на військову службу. Був учасником АТО. Із 2022 року безперервно виконував бойові завдання на найскладніших ділянках фронту. Загалом Юрій присвятив захисту України 10 років свого життя, зокрема, у лавах 95-ї окремої десантно-штурмової бригади.
У березні 2025 року пройшов багатонаціональне навчання у Великій Британії за програмою Interflex, після чого отримав посаду головного сержанта роти. Був інструктором для новобранців.
Юрій загинув 10 липня 2025 року біля Юнаківки Сумської області у стрілецькому бою із росіянами. Він до останнього захищав своїх побратимів. Поховали військового у селі Калинівка Броварського району на Київщині, де живуть його рідні.
За життя Юрій був відзначений численними медалями: "За оборону Авдіївки", "Учаснику АТО", "За службу державі" та орденом "За мужність" ІІІ ступеня. Посмертно нагороджений орденом "За мужність" ІІ ступеня. За словами рідних і друзів, які створили петицію до Президента з проханням присвоїти Юрію звання Героя України, він проявив себе як висококваліфікований та мужній військовий, здобув повагу побратимів й командування.
"Ці нагороди є свідченням не лише його військової відваги, а й глибокої відданості народу України та побратимам. Подвиг Юрія — це не лише перелік нагород, а приклад справжнього Героя, який до останнього подиху залишався вірним присязі", – йдеться у петиції, яка наразі набрала понад 12 500 із 25 000 необхідних голосів.
Йому назавжди 29 років.
Вічна пам’ять Герою!
Фото: Фейсбук-сторінка Олена Лисецька, Обертинська селищна ТГ
Новини з передової