Пам’яті гранатометника В’ячеслава Мальця (позивний «Купер»)
Хвилина мовчання
15.11.2025 09:00
Укрінформ
Повернувся з Німеччини і першим вступив на військову службу за контрактом «18-24»
«Сьогодні контрактники, які прийшли за програмою 18-24, отримали з рук Президента перші державні нагороди. На Донеччині, у складі 92-ї штурмової бригади, вони вирушили на допомогу своїм побратимам під Покровськом і майже два тижні утримували позиції в повному оточенні», – написав 8 вересня у Фейсбуці заступник керівника Офісу Президента України Павло Паліса.
За повідомленням сайту «Мілітарний», перша група військовослужбовців 3-го штурмового батальйону 92-ї штурмової бригади зайшла та закріпилася у населеному пункті під Покровськом, де тримала оборону впродовж 9 днів. На десятий день їм на підмогу відправили другу групу – молодих добровольців, для яких це був перший вихід на бойове завдання. Одним із цих відчайдухів, пізніше відзначених орденами «За мужність», був 21-річний В’ячеслав Малець.
На фото В’ячеслав зліва: Фейсбук Павло Паліса
Наступного дня через прорив російських військ по флангах бійці опинилися у повному оточенні, у якому 12 днів утримували позиції та знищували росіян у їхньому тилу.
Як зазначають бійці, перші 2-3 дні були спокійними, але після цього їх виявили росіяни та почали вести по них вогонь з мінометів, намагалися уражати FPV-дронами та скидами. Внаслідок атаки двоє бійців отримали уламкові поранення.
«Ми почули, як хтось ходить по подвір’ю, шарудить шифером, а його там було дуже багато, і кричить, шукає якогось "Гриню". Ми навіть спочатку подумали: "Гриня" — щось схоже на українське. Він так сказав — "Гриня". Вже думаємо, може, це наші, може, нам підмогу підіслали. Але потім я бачу, як у вікно вилазить оця російська форма, російський камуфляж. І тут уже без жодних вагань я даю чергу із «калашникова», – згадував про першого знищеного ворога В’ячеслав.
Загалом за дванадцять днів українські військові знищили близько десятка росіян. Українські розвідувальні дрони спостерігали за ворогом та попереджали бійців у разі небезпеки.
Коли військові змогли вийти на зв’язок із командуванням, для них спланували маршрут евакуації. Опівночі, отримавши команду, бійці вийшли з укриття та приховано пройшли через зайнятий росіянами населений пункт і поле з інженерними загородженнями. Дорогою їм вдалося ще й забрати двох поранених побратимів та вийти до позиції, де на них уже чекав БТР M113 для евакуації.
***
В'ячеслав народився у Дергачах на Харківщні. Після закінчення місцевого ліцею №2 навчався у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого на міжнародно-правовому факультеті. Як зазначили в Дергачівський МВА, хлопець мріяв стати дипломатом та представляти Україну на міжнародній арені.
Фото із соцмереж
На початку повномасштабної війни В'ячеслав виїхав до Німеччини, але у 2024 році вирішив повернутися до України та вступити до війська: аргументував це тим, що якщо не може допомогти на дипломатичному фронті, то допоможе захистити країну на справжньому.
У лютому 2025 року В'ячеслав став першим в Україні, хто доєднався до Збройних сил України через «Контракт 18-24». Хлопець отримав позивний на честь героя фільму «Інтерстеллар» – «Купер».
«Росія все так само хоче захопити всю територію України. І якщо ми, українці, не будемо захищати себе, то росіяни будуть і в Харкові, і в Дніпрі, перейдуть річку і будуть в Житомирі. Тому треба долучатися!» – казав В’ячеслав.
29 жовтня 2025 року під час бойового завдання поблизу села Родинське на Покровському напрямку воїн отримав несумісні з життям поранення.
«В'ячеслав був доброю, щирою та відповідальною людиною. Завжди приходив на допомогу, ніколи не проходив повз чужий біль, не терпів несправедливості, мав добре серце та чисту душу. Він умів підтримати словом, розрадити, подарувати посмішку. Неймовірно світла людина, яка залишила по собі тепло, любов і вдячну пам’ять у серцях усіх, хто його знав», – наголосили в Дергачівській МВА.
13 листопада захисника поховали на Алеї Слави Семенського кладовища у Дергачах. У В'ячеслава залишилася дівчина Аліса, мати Світлана, бабусі Галина і Людмила, дідусь В'ячеслав.
Вдячність і світла пам’ять Воїну!
Перше фото: 92 ОШБр ім. кошового отамана Івана Сірка
Новини з передової