За вечір екранізацію показали тричі.
Фільм «Будучність України» представили у Чернівцях учора, 2 листопада. Стрічку створили на основі сценарію, який написав Максим Шварцман — військовий, митець, відеооператор із Чернівців, що загинув на війні. Режисером став Іван Данілін.
Сценарій Максим написав ще до повномасштабного вторгнення. Марина Шварцман, дружина Максима, ділиться, що коли вперше прочитала сценарій, її вразило те, наскільки все видавалося реалістичним.
«Я одразу уявила, як ці сцени можуть ожити саме в Чернівцях. Дуже хотіла, щоб цей фільм колись був знятий… Максим завжди мріяв знімати кіно. Він був фотографом, оператором, але кінематограф був його великою мрією. І хоч не мав спеціальної освіти, він прагнув до цього. У нього був один короткометражний фільм, але він ним не був задоволений. Тому для мене ця стрічка — наче продовження його енергії, його світла».
Зустріч із режисером Іваном Даніліним відбулася 20 січня на вечорі пам’яті Максима. Марина читала листи свого чоловіка з фронту, показувала записники, а режисер тоді вперше дізнався про сценарій і попросив надіслати — так і почалася історія фільму.
Іван Данілін згадує, що сценарій одразу його зачепив.
«Марина розповіла про сценарій “Будучність України”, який Максим написав і мріяв зняти. Я попросив почитати. Вона надіслала. Коли я його переглянув, то вирішив, що хочу зробити цей фільм у пам’ять про Максима».
Режисер адаптував текст із літературного формату до кіносценарію, запросив до зйомок акторів. Робота тривала майже три місяці, а самі зйомки — близько місяця, на волонтерських засадах.
«Найскладнішою була сцена бійки. Там багато акторів, технічно треба було все зробити, щоб ніхто не травмувався. Бартка була справжня, не муляж. Один з акторів навіть порізався — довелося переклеювати йому руку. Але все вийшло».
Прем’єра фільму зібрала аншлаг — показ довелося повторювати тричі.
«Ми не очікували такої кількости людей. Можна було б показати й у великій залі, але всі сеанси були зайняті», — каже Данілін.
Фільм режисер планує подати на кінофестиваль «Миколайчук OPEN» у Чернівцях, а далі — на інші фестивалі.
«Це фестивальне кіно. Не для широкого прокату, а для розмови про те, що Україна є і буде завжди. У кожній епосі є митці, які встають і кажуть: “Ні, стоп, ми є”. Від Котляревського до Стуса і Жадана — це наш ланцюг нескорености».
Для Марини Шварцман цей фільм став не просто екранізацією, а й продовженням життя Максима.
«Коли сьогодні вперше побачила готовий фільм — до сиріт на шкірі. Особливо фінал, де звучить подяка титанам української літератури. Це було дуже емоційно. Я дуже вдячна авторам за це. Цей задум дуже сильний. Він про світло, яке Максим ніс у своєму житті й творчості. Про те, що Україна тримається на людях, які вміють любити, творити і не здаватися», — підсумувала дружина митця.
Марина публічно прочитала листи, які військовий писав із фронту.
«Вони заслуговують окремої книги. Ми зараз готуємо до видання його фантастичну повість, яку він не встиг завершити. Хочемо, щоб усе це жило — в книгах, у фільмах, у пам’яті людей».
Фото: Тараса Піца
Західна Україна
Інформує: Shpalta.media