Наразі у місті є 45 таких освітніх закладів.
Реформа системи загальної середньої освіти – це не про зміну вивісок на навчальних закладах. Це про зміну всього освітнього процесу.
Про це представники освіти говорили під час пресконференції щодо реформування профільних ліцеїв у громаді.
Начальниця Управління освіти Чернівецької міської ради Ірина Ткачук каже, що це питання не нове. Його порушують ще з 2017 року, коли у Міністерстві освіти та науки розпочали реформу шкільництва, яка відома як Нова українська школа (НУШ).
«Реформа стосується не лише Чернівців, а й кожної школи в Україні. У нашому місті не залишилося звичайних шкіл – є лише гімназії та ліцеї. Тобто ми вже провели трансформацію мережі згідно з тими вимогами, які були від законодавця до нас. Нині маємо: 21 гімназію і 24 ліцеї (з них 23 – академічні та один військово-спортивний)», – розповіла Ірина Ткачук.
Ірина Ткачук
У гімназіях навчаються школярі з 5 по 9 клас. В академічних ліцеях (заклади, де учні обирають профіль і поглиблено вивчають ті предмети, які будуть необхідними під час подальшого навчання в університетах – ред.) – 10-12 класи.
«У Чернівцях є 14 ліцеїв, де відбуватимуться зміни. Дванадцять ліцеїв – у перспективі – мали б стати гімназіями. Ще два – “чистими” ліцеями, де надаватимуть освітні послуги лише на рівні 10-12-х класів. Наголошу, що після всіх обговорень із батьками, директорами та педагогічними працівниками ми зможемо підготувати цей проєкт-рішення на сесію міської ради», – зазначила начальниця Управління освіти Чернівецької міськради.
«Нам важливо, щоб випускники були конкурентоспроможними»
Андрій Сігітов
Директор Чернівецького філософсько-правового ліцею №2 Андрій Сігітов розповів, що в закладі декілька років тому свідомо припинили набір у п’яті класи, бо розуміли необхідність підготовки до реформування освіти в Україні згідно з чинним законодавством і вимогами Європейського Союзу до цього питання.
«Ми зосереджуємо у закладах освіти фахівців, ресурс. У будь-якому профілі, що його забезпечуватимуть ліцеї, має бути відповідне обладнання, підготовлені кадри. Діти за своїми мікрорайонами розійдуться у наявні початкові школи чи гімназії. Натомість ми утримуємо старші класи на профільному рівні. Я б сказав, що ця реформа навіть трохи запізнюється», – висловив думку директор Чернівецького філософсько-правового ліцею №2.
Ганна Грицюк
Чернівецький ліцей №3 медичного профілю, як і філософсько-правовий, уже 30 років працює за профілем. Директорка Ганна Грицюк каже, що тоді постало питання про те, що не було чіткої перехідної межі від середньої школи до закладу вищої освіти.
«Нам важливо підготувати дітей, дати якісну освіту, щоб випускники були конкурентоспроможними. Тридцять років тому уклали тристоронню угоду про співпрацю між медичним інститутом, міською радою і ліцеєм медичного профілю. Наші діти мали переваги під час вступу. 1995 року, коли у нас було всього 126 учнів, 100% випускників обрали медичний фах. 2014 року 75% вступали до медичних вишів», – розповіла Ганна Грицюк.
На думку директорки Чернівецького ліцею №3 медичного профілю, перевагами профільного навчання, окрім конкурентоспроможности, є: глибші знання, розвиток дослідницьких навичок, усвідомлення вибору майбутньої професії.
Також створення освітнього середовища, де учні та вчителі об’єднані однією ідеєю.
Дитячий садок для дорослих дітей
Керівник напряму «Освіта на місцевому та регіональному рівнях» шведсько-української програми Polaris «Підтримка багаторівневого врядування в Україні» Олег Фасоля каже, що реформа системи загальної середньої освіти – це не про зміну вивісок на навчальних закладах. Це про зміну всього освітнього процесу.
«Говорімо сьогодні, що, на жаль, учителі страждають на те, що діти не хочуть вчитися. Діти ж: “Нам це не потрібно, нецікаво”. Наразі ми маємо певну кризу в освіті. Крім цього, почасти і батьки, і громадськість сприймають систему загальної середньої освіти як дитячий садок для дорослих дітей. Тобто, ми віддали дитину до школи, вона має там перебувати, а який буде результат?» – каже Олег Фасоля.
Олег Фасоля
Старша профільна школа має суттєво відрізнятися від базової школи, веде далі керівник напряму «Освіта на місцевому та регіональному рівнях». У базовій надають узагальнену освіту. У старшій школі всі розвиватимуть свої таланти й здібності за різними освітніми траєкторіями.
«Навіть фінансово багаті Чернівці попри все бажання не зможуть створити належної матеріально-технічної бази – особливо для природничо-математичних профілів – у тих 12-14 закладах старшої школи, які анонсували. Для цього міста це багато. Чернівцям достатньо 5-6 таких закладів. До речі, це зробили у Житомирі, який більший за чисельністю населення, ніж Чернівці. Така ж ситуація у Чернігові – там п’ять академічних ліцеїв», – розповів Олег Фасоля.
Діти готові до змін
Щодо зведення нових закладів загальної середньої освіти, то керівник напряму «Освіта на місцевому та регіональному рівнях» шведсько-української програми Polaris «Підтримка багаторівневого врядування в Україні» вважає, що ні у Чернівцях, ні в Україні немає такої потреби.
«У нас наявні напівпорожні стоять. Тому відбудеться фактично переформатування закладів, зміна типу, структури. Через це деякі педагоги можуть піти працювати з одного освітнього закладу в інший. Не варто боятися, бо контингент залишається той самий», – каже Олег Фасоля.
Система освіти – це перш за все для дитини. Відповідно до опитувань та досліджень, які незабаром проведуть також у Чернівцях, діти готові до змін. Для них не є проблемою змінити навчальний заклад.
«Для дитини є проблемою те, щоб її почули й дали можливість зреалізувати власну освітню траєкторію. Бо дорослі (серед них і педагоги, і політики) намагаються використати дитину, “прив’язати” до того чи іншого закладу й не запитати, чи потрібно їй це», – ділиться керівник напряму «Освіта на місцевому та регіональному рівнях».
Якщо 10 класу вже немає у школі, то учень задумається, чи варто йти у старшу школу, скажімо, на філологічний профіль, бо цей освітній заклад неподалік від мого помешкання? Чи одразу вступати до училища?
«Процес самовідбору є найефективнішим. Тоді дитина реалізуватиме ті нахили, які бажає розвивати. Я як викладач університету в Житомирі, як учитель хімії у середній школі знаю, що вчити дитину, у якої горять очі, – це щастя. Навчати дитину, яка думає: “Що ти мені розказуєш?!” – це каторга і для педагога, і для учня. Благо навчати вмотивованих дітей – це принесе величезні позитивні наслідки», – резюмує Олег Фасоля.
Фото Тараса Піца
Західна Україна
Інформує: Shpalta.media