Скільки квартир у Чернівцях не мають власників, чому містяни не піклуються про своє майно та чим загрожує занедбане помешкання сусідам?
Скільки разів, прогулюючись містом, ви ненароком помічали вікна квартир, що обросли павутиною, підвіконня покриті кількарічними шарами пилу, вмерлі рослини та забуті кимось особисті речі?
Помешкання, у яких роками не ступала людська нога, є у кожному населеному пункті. Але наскільки їх багато, де їхні власники та чи можуть подібні квартири отримати друге життя? Про заплутану, хаотичну та неупорядковану квартирну сферу Чернівців читайте далі у матеріалі.
Порахувати кількість порожніх квартир у місті практично неможливо — через те, що помешкання є приватною власністю. Кожен власник має право сам вирішувати — жити у ньому чи дати йому осідати пилом.
Офіційно лише шість квартир у місті не мають власників
Юридично порожньою можна вважати лише квартиру, яка перейшла у власність громади як відумерла спадщина — коли власник помер, а спадкоємців немає або вони не заявили про свої права впродовж року. У цьому випадку міська рада подає заяву до суду, і лише після його рішення житло переходить у комунальну власність.
У Чернівцях офіційно таких квартир лише шість.
«Усі зайшли ще до моєї каденції. За останні два роки я не пам’ятаю, щоб щось нове з’явилося», — каже керівник Управління комунальної власности Чернівецької міської ради Вадим Руссу.
Виявити квартиру без господаря непросто. До управління мають надійти відповідні скарги. За останній час нових скарг не було, каже Вадим Руссу.
Водночас варто розуміти: якщо квартира у хорошому стані, ймовірність того, що вона перейде місту, надзвичайно маленька. Майно людей без спадкоємців почасти переписують на доглядальників, сусідів, друзів тощо.
Якщо скарга про порожню квартиру навіть надійде, то процес переходу помешкання у власність громади надзвичайно тягучий та багатокроковий.
Після скарги у міськраді мають перевірити, чи дійсно власник квартири помер та чи немає спадкоємців. Далі процес переходить у юридичну площину.
У Юридичному департаменті Чернівецької міської ради «Шпальті» повідомили, що судовий розгляд може тривати від двох до шести місяців. Нині в Шевченківському районному суді Чернівців перебуває лише одна справа про визнання спадщини відумерлою.
«Механізм відумерлої спадщини — не про забезпечення людей житлом. Щоб забезпечувати людей житлом, я думаю, його треба будувати, а не чекати, що хтось помре», — підсумовує Вадим Руссу.
У 10% квартир ніхто не живе
Офіційно закинутих квартир у місті одиниці, але існує «сіра зона» помешкань, які юридично мають власників, але де-факто є закинутими.
Управителі багатоквартирних будинків у Чернівцях не ведуть спеціального обліку порожніх квартир. Їхня основна функція — утримання будинків.
Але ознакою «мертвої квартири» часто є несплата внесків або повна відсутність контакту з власником.
ТОВ «Єврокомунбуд» є управителем понад 340 багатоквартирних будинків, переважно у центральній частині міста.
Керівник компанії Михайло Сізов стверджує, що після повномасштабного вторгнення кількість закинутих квартир почала зростати. Наразі цей показник складає приблизно 8-10%. Мешканці цих квартир переважно перебувають за кордоном або проживають деінде.
Одним із найбільших управителів у місті є КП «Містосервіс». За словами керівника підприємства Романа Никифорука, наразі підприємство обслуговує 437 багатоквартирних будинків у місті. Це приблизно 16 тисяч рахунків — квартир та нежитлових приміщень у районі проспекту Незалежности, вулиці Скальда, Соборної площі та прилеглих вулиць.
«Немає будинків, де значна частина квартир пустує. Навздогад десь до 10% квартир у будинку може у нас пустувати, а то й менше», — каже Никифорук.
Водночас він додає, що деякі власники порожніх квартир оплачують комунальні послуги.
«Торік майже 97% жителів сплачували послуги з управління. Цього року показник нижче 95% не опускався», — каже Роман Никифорук, керівник КП «Містосервіс».
Фото: Ольга Галіцина
Закинуті помешкання створюють дискомфорт для сусідів та перешкоджають роботі управителів
Порожні квартири спричиняють труднощі для роботи управителів. Михайло Сізов каже, що співвласники будинків заборгували компанії понад 5 мільйонів гривень лише за комунальні послуги. Частину боргів не сплачують саме власники закинутих помешкань.
Крім несплати комуналки, порожні квартири також створюють дискомфорт для сусідів.
«Ці квартири не здають, і номери телефонів сусідам власники не лишають. І якщо відбувається якийсь залив чи у тій квартирі прорвало трубу, то ми мусимо перекривати воду в усьому будинку та шукати власників через сусідів, через поліцію, аби потрапити в цю квартиру і ліквідувати проблему. Але є випадки, коли знаходиш номер власника, пояснюєш ситуацію, а вони кажуть: “Мені байдуже, я там не живу”», — розповідає Сізов.
Подібні випадки не рідкість і для Містосервісу, запевняє Роман Никифорук.
«За 2025 рік було вже десь п’ять-сім таких випадків, де вирішення аварійних ситуацій тривало майже два тижні через те, що квартира пустувала, а власника не було на місці», — каже керівник КП «Містосервіс».
Також через відсутність власників можуть затримуватися і будь-які рішення співвласників будинку. До прикладу, для участи у програмі співфінансування капітального ремонту будинку необхідна згода більшости співвласників.
Створення реєстру та майбутні ризики
Наразі власники занедбаних квартир не несуть відповідальности за власне майно, не зобов’язані утримувати його у належному стані та можуть роками уникати сплати комунальних послуг. Тому порожні квартири найближчим часом не зникнуть.
Але, до прикладу, часткове розв’язання проблеми знайшли в Ірландії. Там занедбані та покинуті будинки може викупити держава, а після реновації перепродати їх для нових резидентів.
Зменшити кількість закинутих квартир також може створення реєстру спадкового майна, переконані у Юридичному департаменті міської ради.
«Інститут відумерлої спадщини потребує змін до чинного законодавства. Наприклад, запровадження Єдиного централізованого реєстру спадкового майна, яке підпадає під категорію відумерлого. Це має бути загальнодержавною електронною системою, яка містить повну інформацію про відумерле майно, зокрема: опис, місце розташування, статут, відомості про спадкодавця тощо. Це дозволить оперативно виявляти майно, яке ризикує залишитися безгосподарним», — кажуть у Юридичному департаменті.
Закинуті квартири будуть надалі існувати, а їхня кількість лише збільшуватиметься, якщо не існуватиме чіткого механізму відчуження занедбаного житла та відповідальности власників за їхній стан. Адже міський простір обмежений, тому його необхідно раціонально та правильно використовувати. Інакше у майбутньому Чернівці ризикують отримати цілі квартали, де фактично ніхто не живе.
Західна Україна
Інформує: Shpalta.media