Пам’яті авіатора й «мисливця на Шахедів» Костянтина Оборіна
Хвилина мовчання
29.08.2025 09:00
Укрінформ
Щороку мусив отримувати дозвіл продовжувати захист країни, бо був уже непризовного віку
18 липня 2025 року під час бойового завдання загинув директор авіаклубу “Одеса”, ветеран війни в Афганістані, військовослужбовець ЗСУ полковник Костянтин Оборін “Камікадзе”. Йому було 63 роки.
Починаючи з 2014 року він допомагав бійцям АТО. Завдяки своїм старим контактам ще часів Афганістану вивіз із так званих Л/ДНР 29 українських військових, за якими їздив на окуповані території особисто.
Після повномасштабного вторгнення Костянтин став на захист України в лавах Збройних сил України. Служив на посаді командира ескадрильї в 11-й окремій бригаді армійської авіації “Херсон”. Як пілот легкомоторної авіації полковник Оборін на Як-52 збивав російські “Шахеди” на півдні України.
Спогадами про Костянтина діляться у соцмережах багато знайомих і друзів, називаючи його “людиною-легендою”, “дуже добрим”, “опорою не лише для рідних та близьких, а й для багатьох інших людей”.
“Кожен раз, коли він приїжджав до нас, я починала скиглити. Костя, в тебе купа онуків. Тобі вже за 60, ну ти ж можеш списатися! Ти обіцяв! [А він казав] “Ні, маленька (він називав мене маленька і обіймав кожен раз міцно-міцно), я ще повоюю. Ти ж бачиш, як зараз із людьми. Маю захищати родину, країну і тебе з дівчатами!” І посміхався так щиро…” – згадує відома одеська волонтерка, засновниця благодійного фонду “Корпорація монстрів” Катерина Ножевнікова.
Вона розповіла, що через перевищення граничного мобілізаційного віку він щороку їздив до Києва, щоб отримати дозвіл продовжувати захист країни. «Коли сотні тисяч молодих “чоловіків” ховаються по хатах…» – додає волонтерка.
Про знайомство з Костянтином розповідає і журналістка, воєнна кореспондентка Наталія Нагорна, яка давно займається парашутним спортом.
“Ми приїхали під Одесу, коли я зламала ногу. Там був аеродром, мої друзі стрибали, а я літала на мотодельтаплані, звісивши за борт гіпс. І головним там був Костя у смішному комбезі. А потім Костя витягнув величезну повітряну кулю, яка була схожа на сирну голову. І кудись полетів. Це було дивне знайомство.
Коли були бої за Херсонщину, то Костя попереджав нас про те, що летіло по нас, бо ми жили в дуже поганому місці. Пропонував допомогу. І каву. Іноді присилав смішні та милі селфі. Іноді писав, коли був десь з фронту. Він писав “про себе”, що не боїться “не жити”. Останнє слово від Кості у моєму месенджері: “Побачимось!”».
А ще обіцяв, що ми переможемо. І політаємо на повітряній кулі над Одесою.
Костя – небесна людина. Рекордсмен України з парашутного спорту. Повітроплавець. Це те, чим я намагаюсь себе переконати, що він відразу потрапив на небо. Колись на небі ми обов’язково побачимось”, – написала із сумом журналістка.
У червні 2022 року Костянтин поділився думками у Фейсбуці як військовий, що треба для того, щоб сама думка про війну стала жахом для ворога.
“Ми маємо створити умови, щоб стрілецька зброя, форма, взуття, бронежилет та рюкзак зі всіма необхідними речами на перший тиждень зберігались в кожного бійця вдома. Офіційно. Щорічні збори та тренування.
Щоб не як цього разу, коли нам “треба протриматись тиждень, поки роздамо зброю і броніки”. Чи “протриматись місяць, поки союзники допоможуть з автоматами”.
Так більше не має бути. А треба, щоб півмільйона резервістів та тероборони були мобілізовані та сформовані за три години. За таких умов навіть думка про війну з Україною буде жахом для ворога.
Ми маємо зробити висновки. Ми маємо діяти вже зараз. Бо вже за кілька місяців знову почуємо політиків, які швидко забудуть, як передові загони росіян вдерлись у Київ (!!!)
Але неможливо взяти місто, де в кожного є зброя. Неможливо захопити країну, де кожне місто – фортеця. Розумієте?! Таку війну нікому не виграти.
І поки ми шукаємо своє НАТО, треба просто придивитись один до одного.
Нас мільйони. Нас не перемогти нікому. Ми – СИЛЬНІ, ми – ВІЛЬНІ”, – написав Оборін.
У 2022 році, піднявшись у небо над Одесою, він виконав останню волю свого учня, Героя України Владислава Бувалкіна, розвіявши його прах над рідним містом.
В Одесі попрощались із загиблим захисником Костянтином Оборіним / Фото: Ніна Ляшонок, Укрінформ
А загинув пілот Костянтин Оборін разом зі своїм стрільцем не під час бойового вильоту, а на землі внаслідок обстрілу ракетою з касетними боєприпасами.
“Він і в свої 63 роки продовжував виконувати бойові завдання. І загинув, залишаючись вірним присязі, побратимам і Україні. Його смерть – болісна втрата для всієї Одеси, для тих, кому він був світлом, опорою, прикладом”, – написав у соцмережах одеський міський голова Геннадій Труханов.
У 2024 році Костянтина Оборіна указом Президента України нагороджено орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.
Вічна слава Герою!
Фото з відкритих джерел
Новини з передової