Пам'яті стрільця штурмового відділення Григорія Урсола (позивний «Лука»)
Хвилина мовчання
27.08.2025 09:00
Укрінформ
Його називали янголом, бо не раз витягував людей з-під вогню, даруючи їм другий шанс на життя
Солдат Григорій Урсол народився у Кропивницькому. Закінчив гімназію імені Тараса Шевченка (нині – ліцей).
"Наш гімназійний шибеник і добряк №1. А тепер, як виявилось, наш оборонець. Світла тобі пам'ять, хлопче", – написав у пам'ять про учня колишній директор гімназії Віктор Громовий.
Спогади про часи навчання Григорія в школі опублікувала й Оксана Джафарлі – класна керівниця:
"Я була його класним керівником в 11 класі. І хоча пройшло вже багато часу, пам’ятаю Гришу веселим, щирим, щедрим, відкритим до світу і людей. Він мав особливий дар — розважати, надихати, об’єднувати. Його любили однокласники, поважали вчителі. Він був тим, хто завжди приносив світло в клас. Гриша мріяв стати лікарем. Казав мені: "Якщо ви колись захворієте — я вас вилікую". І я вірила, бо він мав добре серце і велике бажання допомагати".
У 2002 році Григорій вступив до Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Згодом був призваний на строкову військову службу. Після її закінчення вступив до Одеського національного медичного університету. Таким чином Григорій продовжив справу батька, Григорія Миколайовича, хірурга, заслуженого лікаря України, засновника та генерального директора Лікарні Святого Луки та центру “Ацинус” у Кропивницькому.
На початку повномасштабного вторгнення Росії до України Григорій добровільно вступив до лав Збройних Сил України. Пройшовши навчання, був зарахований на посаду стрільця штурмового спеціалізованого відділення. Позивний Григорій обрав на честь святого Луки, покровителя лікарів.
"Григорій Урсол воював мужньо, пліч-о-пліч зі своїми побратимами, завжди готовий підставити плече, підтримати словом і ділом. Побратими знали його як людину відважну, щиру й самовіддану. Він ніколи не залишав своїх — завжди повертався по кожного. Його називали “ангелом на фронті”, бо він не раз витягував людей з-під вогню, даруючи їм другий шанс на життя”, — йдеться у дописі Кропивницької міської ради.
Свій останній бій воїн прийняв 13 серпня 2025 року в районі населеного пункту Тьоткіно Курської області. Йому було 40 років.
"Він не захотів евакуюватися. Залишився — не міг покинути поранених хлопців. Його останній бій був виявом безмежної мужності, самопожертви і любові до ближнього", – написала класна керівниця Григорія.
З Григорієм Урсолом попрощалися 19 серпня 2025 року у Кропивницькому.
Під час прощання прозвучали такі слова:
"Його сміх, теплі слова, лагідні погляди, моменти щастя, проведені разом, назавжди залишаться у серцях тих, хто його любив. Для побратимів він був опорою, тим, хто рятував життя, хто вірив у найкраще навіть тоді, коли здавалося, що немає надії. Він був прикладом мужності, відданості та любові до людей, символом справжнього героїзму".
Честь і шана Захисникові!
Фото з архіву Оксани Джафарлі, Кропивницька міська рада
Новини з передової