Пам’яті Героя України, підполковника Валерія Ошкала
Хвилина мовчання
26.08.2025 09:00
Укрінформ
Любив небо і Україну, був цілим світом для своєї родини
12 березня 2022 року пілот Валерій Ошкало разом зі штурманом Романом Чехуном отримали завдання зі знищення колони ворога на Херсонщині. Український бомбардувальник впорався із завданням, уразивши чималу кількість ворожої техніки, та вступив у повітряний бій із двома ворожими літаками у небі над селом Біляївка Бериславського району. Російська ракета влучила в український літак. Екіпаж не встиг катапультуватися…
Фото з сайту Старкон.City
Валерій народився 24 листопада 1967 року у місті Ровеньки на Луганщині, але дитинство та юність провів у селі Демки на Черкащині, де його виховувала бабуся.
У 1985 році юнак вступив до Борисоглібського вищого військового авіаційного училища і здобув спеціальність «льотчик-інженер». Службу розпочав у Бердянську на посаді старшого льотчика, згодом служив у Псковській області. Після відновлення незалежності повернувся до України, присягнув на вірність українському народові. З 1992 року Валерій розпочав службу в 7-му бомбардувальному авіаційному полку у Старокостянтинові Хмельницької області. Літав на Су-24М. Обіймав посади командира авіаційної ланки авіаційної ескадрильї, командира авіаційної ескадрильї, начальника відділення з гуманітарних питань. Опанував багато авіаційних професій, був одним із найкращих льотчиків-інструкторів бригади.
Фото з сайту Старкон.City
З майбутньою дружиною Валерій познайомився ще в першому класі. «Ми одружилися, коли Валерій закінчив авіаційне училище. І з того часу я все життя була поруч. Для мене ніколи не було проблемою спакувати контейнер з речами і їхати за ним навіть на край географії. Ми не жили заможно, але завжди були дуже щасливі. Ніколи не пошкодувала про свій вибір, ми разом прожили такі щасливі роки, любила і люблю цього чоловіка. Він був турботливим та уважним, людиною честі, для сина він мав відповіді на всі питання. Сьогодні Валерій став нашим янголом-охоронцем», – згадує дружина Лілія Володимирівна.
У 2005 році в Збройних силах України було скорочення і чоловік вийшов на пенсію, але вдома не сидів, одразу знайшов роботу. Проте, заслужений відпочинок довелося перервати, коли у 2014 році Росія розпочала збройну агресію проти України. Пілот повернувся у свою частину, брав активну участь у зоні АТО/ООС, виконував бойові завдання на території Луганської та Донецької областей. За свою роботу у 2016 році був відзначений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Згодом у званні підполковника на посаді начальника служби повітряно-вогневої і тактичної підготовки 7-ї БрТА він відповідав за підготовку молодих льотчиків. Досвідчений військовий щедро ділився своїми знаннями та вміннями з пілотами-початківцями. У 2018 році вийшов у відставку.
Фото з сайту Старкон.City
Про війну Валерій з рідними ніколи не говорив. Дружина говорить, що він не хотів турбувати її, піклувався про родину, оберігав від поганих новин.
«Напередодні 24 лютого у чоловіка було чергування і його відпустили додому. А вночі о 3 годині подзвонив черговий, усіх підняли по тривозі. Валерій сказав приготувати тривожну сумку, вона була зібрана, бо він часто їздив у відрядження. І пішов», – ділиться пані Лілія.
Зранку вона почула, як у небо здійнялися літаки. Валерій подзвонив додому і сказав, що залишився на місці. Так подружжя весь час зідзвонювалося зранку та ввечері.
Фото з сайту Старкон.City
У березні дружина чула його голос востаннє. «12 березня Валерій зателефонував о 7.45. Сказав, аби не хвилювалася, і що він летить на завдання», – говорить Лілія Володимирівна. Увечері чоловік вперше не подзвонив.
«Мені повідомили, що чоловіка збили у Херсонській області, село Біляївка. Я не вірила, сама себе обманювала, сподівалась на диво, на жаль, його не сталося. Ми були змістом життя одне для одного. А тепер я залишилася одна», – розповідає дружина.
12 березня у складі 7-ї бригади тактичної авіації імені Петра Франка пілот підполковник Валерій Ошкало та штурман майор Роман Чехун на літаку Су-24М вилетіли у свій останній політ.
Син Дмитро згадує: «Людина, на яку я хотів би бути схожим, це, без сумніву, мій тато. У нього були відповіді на всі питання. Він для мене Герой і янгол-охоронець, який уже з неба продовжує нас захищати».
До родини зателефонував староста села, розповів, що люди бачили, як низько йшов український літак, як у нього влучила ворожа ракета й машину розірвало ще в небі. Вже на землі першими до їхніх тіл дісталися окупанти. Але пізніше, попри небезпеку, місцеві жителі поховали льотчиків. Після звільнення Херсонської області родина перепоховала захисника у Старокостянтинові.
Фото: Суспільне Хмельницький
13 березня 2022 року Указом Президента України підполковник Валерій Ошкало був удостоєний ордена «За мужність» ІІ ступеня (посмертно). 23 лютого 2023 року захиснику було присвоєно звання Герой України (посмертно).
Валерій Ошкало вірив у Перемогу, дуже любив вдягати вишиванку.
Честь Герою!
Перше фото з сайту Старкон.City
За матеріалами Старкон.City
Новини з передової