Секонд-хенд у Чернівцях — це мікс вигоди, стилю й ризиків для здоров’я.
Ще десять років тому для більшости українців секонд-хенд асоціювався з «одягом із чужого плеча», і купували там радше з потреби. Сьогодні ж це для декого — культурне явище. Хтось купує заради економії, моди, піклування про екологію, але є й такі, що мають сумніви щодо безпеки й гігієни вживаних речей.
У Чернівцях та області секонд-хенди є фактично в кожному містечку, а подекуди їх декілька. А їхні відвідувачі — дуже різні: від студентів і молодих мам до колекціонерів вінтажу.
Андрій: квест за цікавинками
Андрій Григірчик почав ходити в секонди у 2018–2019 роках, коли йому було 18. Це стало для нього хобі як просто пошук цікавих речей.
«Підштовхнуло те, що там можна знайти прикольні саме вінтажні речі, а не те, що продають усюди. Раніше щось цікаве можна було купити хіба на Калинівському ринку».
«Ходити з другом на секонд — це не лише закупівля, а й розвага. Можна натрапити на дуже різні, іноді смішні речі, аксесуари чи одяг».
Його головний улов — трекінгові черевики за 700 гривень, які служили три роки.
«У 70% випадків я йду по конкретну річ — зараз, наприклад, хочу термобілизну чи футболки. Але іноді знаходжу щось інше й теж беру».
Фото ілюстративне, Автор: Alexander Mazurkevich
Щодо гігієни, то Андрій просто пере одяг, проте якщо річ має неприємний запах ще в магазині — не купує. Він рідко зіштовхується з упередженням про секонд-хенди, проте доводилося чути від інших: «Я купую тільки нові речі в магазинах».
«Я не афішую, розповідаю хіба що тим, кого знаю як “своїх” у цій темі. Секонд якось комфортніше: воно все біля тебе, поруч. Узяв, подивився — сподобалося чи не ні. Може бути так, що там є речі супердешеві, якщо хочеш поекспериментувати з одягом. Бо ти ще не знаєш, чи точно будеш носити, тож береш якусь річ за 50 гривень, і якщо вона тобі не зайшла чи не сподобалася — просто відклав або викинув».
Ангеліна: якість, стиль і конкуренція на завозах
Для Ангеліни Петльованої секонд-хенд — звична справа з дитинства.
«У моєму містечку найстильніші молоді люди одягалися саме в секонд-хендах, а деякі навіть перепродавали речі та добре заробляли».
Її головний критерій — якість і склад тканини. Серед улюблених покупок — кеди Converse за 160 гривень, які носить уже чотири роки, і сірий піджак за 100 гривень.
«Для мене в одязі найважливіше — це якість. Я дуже на цьому зациклена: завжди звертаю увагу на склад тканини й ретельно обираю, що купувати, а що ні. Тому з цим у мене проблем немає. Навпаки, у секонді можна знайти брендові речі за значно менші гроші. Наприклад, якщо нові Converse зараз коштують 100–150 доларів, то тут їх можна взяти за 200 гривень — і це набагато вигідніше, адже якість товару та сама».
Фото ілюстративне, з відкритих джерел
Процес «полювання» за конкретними брендами чи речами їй не до вподоби. Вона орієнтується на якість і склад тканини, а вдома ретельно обробляє покупки.
«Один раз була на завозі товару й зрозуміла, що ця конкуренція не для мене… Щоб уникнути запаху — замочую речі в нашатирному спирті на 5–8 годин, потім перу. Мама колись використовувала ефірну лимонну олію».
Іноді річ подобається настільки, що Ангеліна готова боротися навіть із плямою іржі. Такий випадок у неї був, коли придбала тренч за 50 гривень.
Від скепсису до захоплення: історія Соні
Ще до переїзду в Англію Соня Король у секонд-хенди майже не заходила. У Чернівцях вони їй не подобалися.
«Лише декілька разів туди зайшла з цікавости. Але мене відштовхував неприємний запах і те, що речі були не зовсім у доброму стані. Чесно, просто не хотілося їх купувати».
Але це змінилося, коли буковинка переїхала на навчання до Англії й познайомилася з місцевими charity shops — благодійними секонд-хендами. В Англії вживані речі передають, продають за символічною ціною, а виручка йде на допомогу людям, які цього потребують, або тваринам. Продавці — волонтери, асортимент — від одягу до меблів і посуду.
«Можна купити тарілки, яким 50 років і яких більше ніде не знайдеш. Моя улюблена покупка — фарфорові тарілки у французькому прованському стилі. Одяг — у чудовому стані, без плям, і я його просто перу».
В Англії, каже Соня, вінтаж цінується більше, ніж масмаркет. Вона не шукає конкретних брендів, але часто знаходить речі, наприклад, H&M, у гарному стані.
«У секондах можна знайти брендові речі, яких більше ні в кого не буде. В Україні, можливо, хтось би реагував на це упереджено, але тут цього немає. У брендовому магазині оригінальна футболка може коштувати 50-100 фунтів, а в секонді — 5-10, і її стан — як нова».
Екологія і особистий вибір
Для Соні секонд-хенд — спосіб зменшити текстильні відходи.
«Це краще, ніж викидати одяг на смітник. Хтось ще зможе носити одяг декілька років».
Ангеліна і Андрій теж бачать у цьому раціональність, хоча для них головне — ціна, якість та унікальність.
Автор: Logan Bannatyne/LoLoStock
Екозахисники вважають, що, купуючи секонд-хенд, ви фактично даєте нове життя вже наявним речам. Це допомагає зменшити потребу у виробництві нових товарів, що своєю чергою економить ресурси. Не викидаючи одяг на сміттєзвалища, ми дбаємо про захист довкілля та зменшуємо забруднення атмосфери.
Ризики: від грибків до шкірних захворювань
Те, що буде безпечним для однієї людини, може зашкодити іншій. Як пояснює дерматологиня Чернівецького обласного шкірно-венерологічного диспансеру Наталія Волошина, шкіра людини має власний мікробіом — набір бактерій і грибків, який у кожного індивідуальний.
«Через вживаний одяг можуть передаватися бактеріальні інфекції, грибкові ураження, паразитарні захворювання, а в окремих випадках навіть туберкульоз шкіри».
Серед небезпечних збудників, які можуть зберігатися на тканині місяцями, лікарка називає золотистий стафілокок (один із основних піогенних мікроорганізмів), кишкову паличку, збудників мікозів. У синтетичному одязі вони можуть виживати до пів року, у взутті — роками.
Вона радить:
– прати речі при 60°C окремо від іншої білизни;
– замочувати в дезінфекційних розчинах;
– прасувати гарячою праскою;
– взуття обробляти антисептиками.
Джерело: business.olx.ua
За українським законодавством, вживаний одяг, який потрапляє в продаж, має обов’язково проходити дезінфекцію, аби запобігти поширенню грибкових, паразитарних та інших інфекцій, розповідає епідеміолог Юрій Падурару.
«В Україні вживаний одяг має бути продезінфікованим до реалізації. Якщо він не відповідає вимогам — підлягає утилізації або знищенню».
Експерти наголошують, що друге життя вживаних речей має починатися з правильної обробки.
«Зберігайте чек та звертайтеся до Держпродспоживслужби»
Через воєнний стан в Україні планові та позапланові перевірки не проводять у суб’єктів господарювання, що реалізують товари, які були у вжитку, але загальні вимоги залишаються, пояснює начальниця Управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами Держпродспоживслужби в Чернівецькій області Наталія Гончар.
«Суб’єкт господарювання має мати документи, що підтверджують якість і безпеку товарів, інформувати споживача та видавати чек. Повернення речей у секонд-хенді можливе лише за згодою продавця. Обов’язковими є: вивіска з режимом роботи, “куточок покупця” з контактами, документи про якість та можливість як готівкових, так і безготівкових розрахунків», — зазначає Наталія Гончар.
Вона радить споживачам зберігати чек, уважно читати інформацію про товар, а у разі порушень звертатися до Держпродспоживслужби.
Західна Україна
Інформує: Shpalta.media