Памʼяті старшого солдата, гранатометника Богдана Крохмаля (позивний «Буль»)
Хвилина мовчання
21.05.2025 09:00
Укрінформ
Мріяв, щоб його майбутні діти жили у вільній Україні
Богдан народився 23 травня 2000 року в Червонограді на Львівщині. За відгуками рідних, в дитинстві був добрим, але трохи бешкетним хлопчиком. Цікавився футболом та боксом, був фанатом ФК «Карпати». У підлітковому віці займався також народними танцями.
Після школи Богдан вступив до Львівського коледжу транспортної інфраструктури Національного університету "Львівська політехніка". Після його закінчення хлопець заочно здобув ще одну освіту у Дніпровському фаховому коледжі залізничного транспорту та транспортної інфраструктури. Однак працював у сфері продажу побутової техніки.
На початку повномасштабного вторгнення РФ Богдан волонтерив разом із друзями, допомагав переселенцям, шукав та передавав авто для військових. За словами дружиниЮлії, хлопець хотів долучитися до війська ще з початку вторгнення. Але склалося так, що мобілізувався лише у січні 2023 року.
У війську долучився до лав 33-ї окремої механізованої бригади, був старшим солдатом, навідником мінометного взводу. Спочатку служив на Запорізькому напрямку, а потім обороняв Донеччину.
Юлія згадує, що її коханий ніколи не втрачав позитивного настрою, вирізнявся тонким гумором, був компанійською людиною. А про службу казав: "Я тут, щоб ви могли жити там спокійно".
"Хоча він не був командиром свого мінометного підрозділу, а лише старшим навідником, він часто брав на себе відповідальність. Коли разом із побратимами вирушав перевіряти нові позиції, Богдан завжди йшов першим", – каже дівчина.
На жаль, 15 лютого 2024 року воїн загинув під ворожим артобстрілом під час бойового завдання в Костянтинівці Донецької області. «Буль» із побратимами опинився під завалами розтрощеної вибухом будівлі. Майже чотири місяці його вважали зниклим безвісти. Дружина та рідні увесь цей час намагалися дізнатися про долю Богдана від його командирів. Та через складну ситуацію в Костянтинівці тіло змогли дістати з-під завалів й передати рідним лише у травні. Захисникові було 23 роки…
Богдана Крохмаля поховали на Алеї Героїв села Бендюга неподалік від Червонограда.
Юлія після загибелі коханого, з яким вони встигли створити сімʼю та не встигли насолодилися подружнім життям, відкрила в памʼять про нього кав'ярню "Булька". А також ініціювала низку меморіальних заходів у рідному місті та петицію про присвоєння Богдану звання Герою.
Воїн народжений нагрудним знаком «Ветеран війни», а вже посмертно – нагородою полеглого Героя від 33-ї ОМБр та відзнакою «Почесний житель міста Червоноград».
У Богдана залишились дружина, батьки та молодший брат.
Вічна пам’ять Герою!
Фото: Фейсбук-сторінка Julia Tkachuk
Новини з передової