Попередження отруєння бджіл пестицидами
Щороку, навесні, в період масових обробок полів реєструються випадки отруєння бджіл отрутохімікатами. В боротьбі проти шкідників зростає асортимент застосування засобів захисту рослин, щоб запобігти отруєнню бджіл, необхідно використовувати малотоксичні для них препарати та правильно вибирати час і період обробки поля.
Важлива умова профілактики отруєнь бджіл – правильно обраний час обробки. Комахи працюють тільки в світлий час доби – з 6.00 до 18.00, причому тільки в ясну сонячну погоду. Тому, проведення обробок посівів у вечірній час дозволяють уникнути контакту бджіл з краплями розпорошеного розчину препарату і з щойно обробленою поверхнею. Також безпечні обробки малотоксичними препаратами в похмуру прохолодну погоду, коли бджоли в більшості залишаються в вуликах.
Усі пестициди по впливу на бджіл відносять до трьох класів небезпеки:
Інсектициди, які використовуються в сільському господарстві, є представниками однієї з трьох груп: ФОС (фосфорорганічні), піретроїди, неонікотиноїди. Або комбінацією діючих речовин з різних груп, як наприклад ціпермерін + хлорпирифос, або лямбда-цілогатрін + імідаклоприд.
Найбільш «древніми» є фосфорорганічні пестициди, які почали використовуватися ще з середини минулого століття. Більшість ФОС високотоксичні для бджіл. Особливо небезпечні діючі речовини (далі – д.р.) з високою активністю газової фази – диазинон і хлорпирифос. Нагадуюємо що застосування цих діючих речовин у Європі заборонено. Перший клас небезпеки для бджіл.
Представники фосфороганічних інсектицидів (2 клас небезпеки), наприклад з д.р. фозалон, застосовують в період до і після цвітіння рослин. Застосування ФОС інсектицидів через високі (порядка1-2 л / га) норм застосування та тривалого періоду напіврозпаду діючих речовин небажано в період бутонізації – цвітіння с / г культур.
Піретроїди (2-3 клас небезпеки) мають виражені реппелентні (відлякуючи) властивості, завдяки чому бджоли уникають оброблених ділянок.
При контакті з піретроїдом бджоли починають енергійно чистити свої хоботки і вусики. Стресовий стан змушує їх повернутися у вулик і оберігає від набору смертельної дози. Аналогічний результат спостерігається при паралічі бджіл: втративши здатність літати, вони залишаються в сім’ї, в той час як бджоли, які не піддалися інтоксикації, продовжують роботу в полі.
Максимальна токсична дія піретроїдів на медоносних бджіл відзначається при 25°С, а на більшість комах-фітофагів – при 20°С і нижче. Тому при обробці квітучих рослин піретроїдами у відносно прохолодну погоду (12-15° С) ризики для бджіл значно менше, ніж для шкідливих комах.
Піретроїди також характеризуються за токсичністю для бджіл від високотоксичних (циперметрин, перметрин) до нетоксичних (флювалінат).
Високотоксичний бетаціфлутрін протягом тижня приводив до загибелі 70% бджіл, які контактували з обробленими поверхнями.
Високотоксичний циперметрин діє на бджіл швидко (протягом 2 діб), але недовго. Препарати на основі циперметрину мають репеллентну дію і небезпечні для бджіл тільки в момент обробки.
Неонікотиноїди – відносно новий клас інсектицидів. Саме неоднозначна оцінка токсичності препаратів цього класу на бджіл породила масу наукових суперечок.
Серед них- «Неонікотиноїди становлять небезпеку для медоносної бджоли в разі потрапляння інсектициду на покриви комах при застосуванні препарату», «Тривалість токсичної дії імідаклоприду і тіаметоксамом для медоносної бджоли на рослинах становила не більше однієї доби в разі застосування інсектицидів у вечірні години і не більше двох діб при використанні їх в ранні ранкові години».
Таким чином, нешкідливим для бджіл препарат може бути за умови обробок у вечірній час та ізоляції бджолосімей як мінімум на 1 добу.
Рекомендації при роботі з пестицидами для захисту бджіл:
Взаємоповага бджолярів і сільгоспвиробників є запорукою збереження тваринного та рослинного світу
Мінагрополітики запускає перший етап системи «Є-Бджільництво» – електронний сервіс завчасного сповіщення про застосування засобів захисту рослин
З 10 лютого 2025 року в Державному аграрному реєстрі для суб’єктів господарювання буде доступний новий електронний сервіс завчасного сповіщення про застосування засобів захисту рослин в межах запуску першого етапу «Є-Бджільництво».
«Мінагрополітики впроваджує чергову електронну систему, зокрема, запукає перший етап системи «Є-Бджільництво» – електронний сервіс завчасного сповіщення про застосування засобів захисту рослин. Його основне завдання – допомогти бджолярам убезпечити бджіл від отруєння та організувати кероване бджолозапилення. Сервіс містить настанови для аграріїв використання інструментів попередження застосування засобів захисту рослин та інформації щодо ділянок бджолозапилення».
Завдяки сервісу завчасного сповіщення про застосування засобів захисту рослин аграрії отримають можливість:
– Вести журнал обробки земельних ділянок засобами захисту рослин (ЗЗР);
– Подати заявку на пошук пасічника для розміщення пасіки;
– Обрати пасічника із списку тих, хто запропонував свої послуги;
– Обрати період для запланованої обробки ЗЗР;
– Обрати ЗЗР із реєстру;
– Обрати земельні ділянки, які плануються обробляти;
– Інформувати органи місцевого самоврядування, на землях яких запланована обробка ЗЗР;
– Інформувати пасічників, пасіка яких розміщена в радіусі 8 кілометрів поруч з оброблюваними ділянками;
– Зробити автоматичний розрахунок рекомендованої кількості бджолиних сімей на площу ділянок засіяних обраним типом культури.
У свою чергу бджолярі отримають можливість:
– Інтегрувати ДАР із реєстром пасічників;
– Встановити геопозиції пасіки;
– Надіслати відгук пасічника на заявки від аграріїв;
– Подати заявку на пошук аграріїв які потребують запилення;
– Обрати тип вирощуваної культури;
– Обрати земельні ділянки, на яких вирощується культура.
Новий електронний сервіс повністю інтегрується з іншими системами такими, як Державний реєстр пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, Реєстр паспортів пасік, системою «Трембіта», а також взаємодіє з органами місцевого самоврядування через підключення сервісів розсилки повідомлень.
Докладно з усіма можливостями сервісу можна ознайомитись https://minagro.gov.ua/ye-tvarynnytstvo/ye-bdzhilnytstvo
Державний фітосанітарний інспектор
ГУ Держпродспоживслужби в Чернівецькій області І.Мудра
Новини Сокирянщини – Північно-Бессарабський край в Україні