Пам'яті солдата Артема Заболотного (позивний «Хаджин»)
Хвилина мовчання
15.12.2024 09:00
Укрінформ
Витягнув з-під обстрілу сімох побратимів і повернувся на фронт після поранення
5 листопада 2023 року під час виконання бойового завдання біля села Новопрокопівка на Запоріжжі загинув 19-річний солдат Артем Заболотний (позивний "Хаджин"), помічник гранатометника 3-ї бригади оперативного призначення "Спартан" Національної гвардії України.
Артем народився 8 січня 2004 року в селі Іванівці Донецької області. З початком повномасштабного вторгнення РФ разом із мамою та молодшим братом переїхав до села Лютенські Будища на Полтавщині.
"З дитинства Артем був дуже самостійним та справедливим. Він завжди посміхався. Навчався на тракториста, але ніколи не мріяв працювати за професією – хотів стати військовим", – згадує дівчина Артема Мая. Тому щойно Артем став повнолітнім, у січні 2022 року, підписав контракт із Національною гвардією України. Обіймав посаду помічника гранатометника у 3-й бригаді оперативного призначення (в/ч 3017) і пліч-о-пліч з бойовими товаришами мужньо захищав Україну.
Під час штурму 30 липня 2023 року Артем витягнув з-під обстрілу сімох поранених побратимів, отримавши при цьому контузії і травми. Після двох місяців реабілітації повернувся на фронт.
"Я благала, аби Артем залишився вдома зі мною, але він сказав, що не може залишити хлопців", – розповідає Мая.
"Ми щодня розмовляли телефоном, я дивилася в його втомлені очі. Він ніколи не розповідав, як йому важко. Говорив, що все добре, але я відчувала, що це не так. Він був мужнім та сильним, завжди позитивним… навіть в останні моменти свого життя. Мати пишається своїм сином, я пишаюсь своїм коханим. Він віддав найцінніше за мир в Україні – власне життя", – згадує дівчина.
5 листопада 2023 року Артем повідомив коханій, що йде на черговий штурм та пообіцяв після нього взяти відпустку для подання заяви до РАЦСу. Того ж дня він загинув унаслідок артилерійського обстрілу.
"Він завжди мріяв про донечку. Ми так хотіли будувати майбутнє разом. Він робив мене найщасливішою, а зараз я не живу, а існую", – ділиться Мая.
Поховали Героя 9 листопада 2023 року в селі Лютенські Будища на Полтавщині. У нього залишилися мама, молодший брат, бабуся та кохана дівчина.
Вічна слава Захисникові!
Фото з архіву Маї Іванюк
Новини з передової