Міжнародний день караванника
Слово «караван» найчастіше асоціюється з вервечкою навантажених верблюдів, які долають довгий шлях через спекотну пустелю до потрібного пункту призначення. Проте караванами вважають ще й колони з будь-яких наземних транспортних засобів або кораблів, а людей, що координують рух цих караванів, називають каравановожатими або караванниками. Представникам цієї доволі рідкісної професії присвячено окреме свято — Міжнародний день караванника, який щороку відзначають 24 вересня. Подію заснувала Міжнародна асоціація з координації вантажних операцій, яка дбає про безпеку та ефективність національних і міжнародних вантажних перевезень всіма видами транспорту.
В давнину подорожувати разом було набагато безпечніше, тому купці, мандрівники та паломники, яким необхідно було пройти через пустелю або іншу місцевість з несприятливими умовами, збиралися в групи, що отримали назву караванів. На території Азії та Африки вантажі караванів зазвичай везли верблюди — ці в’ючні тварини дуже сильні, витривалі та пристосовані до клімату пустелі. Інколи верблюдів запрягали у вози (так робили торговці чаєм в деяких районах Китаю та Монголії), але найчастіше ношу розділяли на дві частини і закріплювали по обидва боки верблюжої спини.
В особливо спекотну погоду та в довгих мандрівках кожен з верблюдів віз до 160 кілограмів вантажу, а на коротших маршрутах та в прохолодніший сезон погоничі могли нав’ючувати на тварин по 450 кілограмів ноші. Перевозили на верблюдах і пасажирів — для цього існували спеціальні кошики, які підвішували з боків верблюда.
Звісно, каравани для більшості з нас — це екзотика, але зважаючи на більш сучасне значення цього поняття, 24 вересня слід обов’язково привітати тих людей, чия професійна діяльність пов’язана з рухом караванів — це можуть бути моряки або водії різноманітних автоколон, в тому числі й водії-далекобійники.
Хоч насправді проводити каравани — це складне й відповідальне заняття, для широкого загалу воно видається передусім сповненим романтики та пригод. Недаремно довгий і небезпечний шлях каравану часто стає фоном подій у фільмах, тож у Міжнародний день караванника можна розважити себе переглядом однієї з подібних кінострічок. Любителі літератури можуть знайти чимало книг, зазвичай історичного чи пригодницького жанру, де сюжет побудовано на подорожі каравану.
Все, що пов’язано з караванами, особливу зацікавленість викликає у дітей, тому цього дня варто розповісти їм щось нове — наприклад, про пустелю Сахару, перехід якої міг тривати для караванників кілька місяців, або про Великий Шовковий шлях, завдяки якому змінювалася світова історія.
Здавна каравани були єдиним порівняно безпечним способом подорожувати на великі відстані й таким чином зв’язувати між собою різні цивілізації. Це відбувалося не тільки завдяки торгівлі, яка сприяла розвитку товарно-грошових відносин, а й через розповсюдження технологій, що змінювали світ. Наприклад, саме Великим Шовковим шляхом з Китаю до Європи прийшли способи виробництва паперу, пороху, шовку та порцеляни.
У свою чергу, східний світ завдяки караванам перейняв від західного багато зернових та овочевих культур, таких як квасоля, кунжут, цибуля, виноград, а також деяких сільськогосподарських тварин, зокрема, овець. Розповсюджувалися караванними маршрутами й духовні надбання людства, тобто ідеї та релігії — наприклад, з Індії до Китаю разом з мандрівниками потрапив буддизм.
Щодо караванів у сучасному розумінні, тобто колон наземних чи морських транспортних засобів, то їхнє значення не менш важливе, ніж у давнину — таким чином доставляються
Новини Сокирянщини – Північно-Бессарабський край в Україні