Емоційне вигорання – це синдром постійної втоми, який посилюється з часом
A
A
A
Асистентка кафедри фармації БДМУ Оксана Шлюсар ділиться з читачами «Погляду» дієвими порадами
Жінка, яка працює на двох і більше підприємствах… Чоловік, який приходить додому на 5 годин, оскільки для забезпечення родини працює на трьох роботах… Студент, який навчається на очній формі та вечорами підпрацьовує… Таких прикладів у сучасному світі безліч. І всі ці «старання» лише заради однієї мети – можливості забезпечувати собі та своїй сім’ї достатній рівень комфорту.
Необхідність повсякчас бути на зв’язку (постійний «контроль» з боку гаджетів сучасного світу), багатозадачність, яка призводить до виникнення тривожності, емоційне виснаження, постійна робота на межі фізичних можливостей, необхідність активного віртуального життя, намагання виправдати чиїсь очікування, бажання перевершити конкурентів й продемонструвати хороші показники – все це призводить до того, що в якийсь момент у людини просто вичерпуються всі можливі емоційні та фізичні ресурси. І як наслідок, починається розвиток синдрому вигорання.
Термін «професійне вигорання» з’явився у літературі з психології 1974 року для характеристики психічного стану здорових людей, які інтенсивно спілкуються з пацієнтами, клієнтами і постійно перебувають в емоційно-навантаженій атмосфері під час надання професійної допомоги. Світ науки вважає це хворобою, але з травня 2019 року ВООЗ використовує цей термін тільки у випадках, пов’язаних з роботою, а тому «вигорання» класифікується як синдром.
Емоційне вигорання – це синдром постійної втоми, який посилюється з часом. Супутні симптоми цього синдрому впливають на стан здоров’я людини та життя загалом: зниження імунітету, послаблюється увага, погіршуються стосунки, з’являються конфлікти, зменшується задоволення від життя.
Найбільш вразливими до вигорання є люди, чия робота пов’язана з постійним спілкуванням: лікарі, педагоги, психологи, соціальні працівники, волонтери, менеджери, керівники різних сфер тощо.
У групі ризику – холостяки і ті, хто має високий рівень освіти
У деяких дослідженнях прослідковується взаємозв’язок сімейного стану і вигорання. Більш висока схильність до вигорання є у неодружених осіб (особливо чоловічої статі). Причому, холостяки в більшій мірі схильні до вигорання навіть у порівнянні з розведеними чоловіками. Доведено, що чоловіки більш схильні до деперсоналізації (коли людина частково або повністю перестає відчувати себе: знижується тактильна чутливість і в цілому людина сприймає своє тіло як чуже), а жінки до емоційного виснаження. Чоловіки виявилися більш чутливими до впливу таких стресових ситуацій, як необхідність демонстрації суто чоловічих якостей (сила, відвага). Жінки виявилися більш чутливими до стресових ситуацій, які вимагали від них співпереживання, виховательських навичок, покори. Жінка, що працює, отримує більш високі робочі навантаження (в порівнянні з чоловіками) через додаткові домашні та сімейні обов’язки.
Існують дані про зв’язок між рівнем освіти і вигоранням. Люди з більш високим рівнем освіти висувають до себе завищені вимоги, вважають, що не можуть реалізувати свої можливості (людина посідає не ту посаду, на яку вона могла б претендувати, або не ту, на яку вчилася).
Основним причинами синдрому вигорання є: перфекціонізм, схема самопожертви в роботі, самокритика, низька самооцінка, депресивне мислення, невдоволення, хронічне роздратування, фокусування на тому, що «не так, як би мало бути», гіпервідповідальність, переживання за те, що «може піти не так» тощо.
Класичними симптомами перебігу емоційного вигорання є:
- Відсутність мотивації: коли людина не відчуває ентузіазм, у неї більше немає внутрішньої мотивації для своєї роботи.
- Втома: дуже яскрава ознака. Якщо працівник відчуває постійну втому – фізичну, розумову або емоційну, – це красномовний сигнальний маячок того, що організм перебуває під впливом емоційного вигорання.
- З’являється нездоланний песимізм.
- Когнітивні проблеми: вигоряння і хронічний стрес можуть перешкодити здатності концентруватися і запам’ятовувати інформацію.
- Відсутність задоволеності роботою і життям: це тенденція відчувати себе менш щасливим і задоволеним.
- Погіршення якості роботи: працівник начебто робить все, як і раніше, проте якість знижується.
Проблема емоційного вигорання комплексна, тому і вирішувати її потрібно відповідно, а саме:
1. Спілкуйтеся з хорошими слухачами (психолог, друг, подруга, родичі тощо). Більше часу проводьте зі своїми рідними та дітьми. Відкладіть обов’язки, які призводять до вигорання і концентруйтеся на позитивному. Обмежте свої контакти з негативними людьми. Знайдіть таке хобі, яке дарує відчуття щастя і при цьому спілкуйтеся з тими людьми, які поділяють ті ж інтереси.
2. При повній відразі до своєї роботи, або при негативних емоціях, які на даний момент викликає виконання професійних обов’язків, проведіть рефрейм: сприймайте стару роботу, як можливість стати кращими, а якщо вона все одно залишається неприємною, тренуйте свою здатність виконувати її, не відчуваючи стрес. Так ви станете кращими, як особистість, а через якийсь час зможете змінити її.
У цьому випадку вам потрібно тільки відшукати ту мотивацію, яка була у вас раніше. Що приваблювало вас у цій роботі? Що викликало захват? Напевно ви просто забули в повсякденності, що цінували найбільше.
3. Переоцініть пріоритети. Виділіть час на те, щоб подумати про свої цілі та мрії. Ви нехтуєте тим, що дійсно важливо для вас? Вигорання може бути можливістю заново відкрити те, що дійсно робить вас щасливими.
4. Фізична активність. Незважаючи на те, що фізичні вправи – це останнє, чим є бажання займатися під час емоційного вигорання, вони є потужними ліками. Для нівелювання стресу під час фізичних занять необхідно думати про відчуття в тілі (ноги, руки, шия, шкіра тощо), а не фокусуватися на проблемах в роботі.
Як би це цинічно не звучало, але кожен хоче бачити перед собою здорового, доглянутого, врівноваженого лікаря, вчителя, психолога, директора, працівника, колегу по роботі. Попіклуйтеся про себе, щоб могти якісно виконувати свою роботу, допомагати іншим і віддавати свою енергію та знання.
P.S. При авіакатастрофі, кисневу маску та жилет ми одягаємо собі, щоб згодом допомогти іншим!
Новини Чернівецької області