Україна заслужено входить до Європейського оптичного товариства, – Ангельський
Фото автора
A
A
A
Директор Інституту фізико-технічних та комп’ютерних наук ЧНУ Олег Ангельський став «Почесним громадянином міста Чернівці»
Життя Олега Ангельського особливо не відрізняється від життя його ровесників. Середня школа, у 1979 році закінчив із відзнакою Чернівецький державний університет. Як здібного студента і перспективного науковця його залишили в аспірантурі кафедри кореляційної оптики. Захистив кандидатську дисертацію в Інституті фізики Академії наук України, у 1990 р. захистив докторську. З 1982 працює в Чернівецькому університеті. Був доцентом кафедри кореляційної оптики, завідувачем кафедри кореляційної оптики, деканом інженерно-технічного факультету, нині – директор Інституту фізико-технічних та комп’ютерних наук Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.
Та відмінність його долі з ровесниковими все ж таки є. Олег В’ячеславович у студентські роки захопився наукою й своїми розробками, винаходами та науковими працями прославив рідну «alma-mater» та місто Чернівці, котрі стали йому рідними. Столиця Буковини відплатила йому взаємністю – цього місяця Олег Ангельський став «Почесним громадянином міста Чернівці».
Чи не помилився він у виборі свого життєвого шляху? Що означає для нього заняття наукою? Спілкуємось про це із директором Інституту фізико-технічних та комп’ютерних наук Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича Олегом АНГЕЛЬСЬКИМ.
Наука – то велика праця
– Чернівецький національний університет прославили у світах чимало його працівників – відомих постатей. За це раніше Степану Костишину, Тамарі Марусик, а цього року і вам, Олеже В’ячеславовичу, присвоїли звання «Почесний громадянин міста Чернівці». Як почуваєтесь у новому статусі?
– Зізнаюся, що чернівчанином вважаю себе з тих пір, коли поступив на навчання до Чернівецького державного університету в 1974-му. Набирали тоді 50 студентів на факультет оптики і 100 – фізики. Навчався на кафедрі оптики фізичного факультету. Це був якраз той період, коли винайшли лазер, досліджували його унікальні властивості, пов’язані з когерентністю і високою спрямованістю його випромінювання. Ми шукали в наукових виданнях публікації вчених Миколи Басова і Олександра Прохорова, котрі за свій винахід одержали Нобелівську премію. Для молоді це був неабиякий стимул впізнати якнайбільше невпізнаного, розібратися у процесах, з’явилися великі можливості впровадження лазерної техніки в біології й медицині…
– Під час навчання, пане Олеже, ви пробували свої сили в науці?
– Звичайно. Наш колектив кафедри оптики був надзвичайно творчим. Оптика тоді потужно розвивалася, науковій роботі приділялася висока увага. То був час, коли в державі швидкими темпами розвивався військово-промисловий комплекс, туди вкладали значні кошти, в тому числі й у науку. У Чернівцях збудували заводи «Кварц», «Гравітон», радіотехнічний, які спеціалізувалися на виготовленні продукції для ВПК. Талановитих студентів залучали до наукових досліджень. При цьому зазначали, що наука – то важка праця. Наводили слова професора Сергія Соболєва: «Вся наукова робота на 99 відсотків складається з невдач, і, може бути, тільки один відсоток складають удачі». Та ми були готові до цього, шукали свою удачу. Нас задіяли до топового на той час напрямку «голографія». До слова, перша голограма була записана на нашій кафедрі. Протягом останніх років при кафедрі кореляційної оптики активно працюють студентські відділення SPIE та OSA, а також відділення Академії СISCO. Наші студенти мають можливість паралельно навчатися не тільки безпосередньо у нас, але і за кордоном – в США, Німеччині, Франції, Румунії, Польщі.
Наука повинна бути корисною
– Луї Пастеру належить такий вислів: «Прогрес науки визначається працями її вчених і цінністю їх відкриттів». Дійсно, якщо наукове досягнення не приносить користі людству, то воно виявляється зовсім безцільним. Ви усвідомлювали, що працюєте над корисною справою?
– Тоді чимало молодих аспірантів на нашій кафедрі успішно займалися голографічними дослідженнями. У мене, до слова, була альтернатива працювати на підприємстві ВПК у російському Красногорську. Однак я вибрав аспірантуру, продовжив дослідження з голографії. У мене й тема дисертації була «Кореляційні характеристики поля розсіяного оптичного випромінювання та діагностика структури та динаміки випадкових фазових об’єктів». Намагався дослідити, чи можна спостерігати об’єкти крізь туман і дим, використовуючи голографічні методи. Захищався в Інституті фізики Академії наук України. Розробляли методи контролю якості оптичних поверхонь надзвичайно високої якості, де відхилення від середньої лінії на рівні нанометра. Оце пригадалися часи, коли розпався радянський союз. Чимало наукових шкіл у могутній колись країні перестали існувати. Ми ж мали проекти з американцями, канадцями… Вигравали чимало конкурсів, грантів. Повернулися до нас обличчям також наші випускники – фінансували наші наукові дослідження, бо держава була неспроможна підтримати нас. У Чернівцях ми зуміли зберегти творчі зв’язки із вченими низки країн світу. Завдяки цьому вдалося досягти значних досягнень, зокрема й оригінальні розробки в біомедичній оптиці – дистанційна діагностика захворювань. Цим методом цікавилася низка європейських онкологічних центрів.
– Кілька років тому ЗМІ інформували, що ваш науковий центр почав плідно співпрацювати з китайцями. Як це сталося?
– 9 листопада 2019 року в м. Тайджоу (Китай) на щорічній конференції «2019 Taizhou International Talent Cooperation Conference» стало відомо, що мене визнали переможцем у номінації «Тисяча талантів». Крім особистої відзнаки, отримав можливість створення міжнародної наукової команди, з відповідним фінансуванням, що відкриває нові можливості для творчої роботи талановитих співробітників і студентів нашої кафедри. Китай розвивається дуже швидкими темпами. Ми працюємо з ними по напрямках – кореляційна і сингулярна оптика.
– Ви перший українець, який був нагороджений премією імені Галілео Галілея. За які досягнення її присуджують?
– Премія Галілео Галілея – професійна нагорода Міжнародної комісії з оптики, котра входить до Міжнародного союзу теоретичної й прикладної фізики, що об’єднує вчених із 54 країн світу. Я вважаю, що це не тільки моя особиста відзнака, а перемога всього колективу Інституту фізико-технічних та комп’ютерних наук. Особливо хочу підкреслити вклад тих людей, з якими я працював, працюю і сподіваюсь буду працювати надалі на науковій ниві.
Це, перш за все мій науковий керівник, засновник кафедри кореляційної оптики В’ячеслав Полянський, науковці-колеги професори Ігорь Мохунь, Петро Максимяк, Олександр Ушенко, світлої пам’яті Петро Полянський, Клавдія Зенкова та інші. Саме завдяки науковим працям цих людей виник і визнаний в світі науковий напрямок «Кореляційна і сингулярна оптика».
На обрії – нові наукові знахідки
– Кажуть, добрий той учитель, який продовжив себе в учнях. Ви гордитеся своїми випускниками, пане Олеже?
– За час роботи я підготував 10 кандидатів і 5 докторів наук, які розвивають напрямок кореляційна сингулярна оптика. Нас вважають піонерами в цій галузі. Одержали Державну премію за свої розробки. Студентам наводив слова академіка Іоффе: «Завдання вирішує не той, хто насолоджується частковим успіхом, а дослідник, який домагається повноцінного результату». Наші випускники заряджені на результати. Чимало з них досягли неабияких успіхів, займають високі посади в зарубіжних установах. Наприклад, випускник Іван Деркач захистився в Чехії, працює викладачем у Данському університеті, Олександр Ковальчук викладає в Оксфорді, досліджує старописи. Син нашого викладача-професора Олексій Мохунь працює в США… І таких багато. Горджуся ними. А ще тим, що працюю в Чернівецькому національному університеті. Адже тутешня школа оптики – провідна в Україні. Значна кількість науковців і викладачів кафедри проходили стажування за кордоном: Ігор Мохунь, Олексій Коновчук, Василь Рюхтін – м. Прага (Чехія); Сергій Єрмоленко і Володимир Рудейчук – м. Бидгощ (Польща) та інших.
– Отже, в світі вас знають?
– Так. Розгалужені міжнародні наукові зв’язки кафедри кореляційної оптики сьогодні охоплюють усі континенти світу. Науковцями кафедри опубліковано понад сотню міжнародних монографій та розділів до міжнародних монографій, а також понад 130 статей лише у провідних світових фахових виданнях, зокрема «Physical Review», «New Journal of Physics», «JETP Letters», «Optics Express», «Optics Letters», «Applied Optics», «Optics Communications», «Optics and Photonics News», «Journal of Optics» тощо, а ще понад 350 конференційних статей, зокрема в SPIE Proceedings Volumes. Ряд співробітників кафедри рецензують статті в провідних світових фахових виданнях. Це свідчить про високий рівень авторитету фахівців нашого Інституту фізико-технічних та комп’ютерних наук Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.
Анатолій ІСАК
ДовідкаОлег Ангельський – доктор фізико-математичних наук, професор, академік АН ВШ України, член-кореспондент Національної академії наук України, заслужений діяч науки і техніки України, академік Академії вищої школи України. Дійсний член Американського оптичного товариства (OSA); Дійсний член Європейського оптичного товариства (EOS Fellow); Дійсний член Міжнародного товариства інженерів-оптиків (SPIE); Дійсний член Інституту фізики Великобританії. Член редакційних колегій Міжнародних наукових журналів: «Optica Applicata», «Journal of Optics A: Pure and Applied Optics», «Ukrainian Journal of Physical Optics»,«Journal of Holography and Speckle», «Open Optics Journal», «SPIE Reviews». Тематичний редактор журналу «Optoelectronics Review». Президент українського товариства «Pure and Applied Optics» («Чистої та прикладної оптики»). Автор понад 300 статей в рейтингових міжнародних журналах, автор і співавтор 6 монографій, опублікованих в США.
Новини Чернівецької області