Всесвітній день серця
Серцеві захворювання щороку забирають понад 17 мільйонів життів – фактично кожна десята людина в світі у віці від 30 до 70 років передчасно помирає від інфаркту, інсульту та інших кардіологічних недуг. За прогнозами, до 2030 року кількість таких смертей зросте до 23 мільйонів. Проте лікарі стверджують, що принаймні у 80% випадків серцево-судинним хворобам можна запобігти, якщо люди будуть поінформованими та внесуть потрібні зміни до способу життя. Саме для цього й було засновано Всесвітній день серця, який щороку відзначається 29 вересня. В цей день ми дізнаємося про те, як слід піклуватися про своє серце та на які тривожні сигнали варто звертати увагу.
Серце – унікальний орган, який здавна відігравав важливу роль в уявленнях людей про власне тіло. В IV столітті до нашої ери Арістотель назвав серце найважливішим органом, який формується першим – він дійшов цього висновку, досліджуючи курячі ембріони. Філософ також вважав, що оскільки серце займає центральне положення, то воно контролює всі інші «допоміжні» органи, в тому числі й мозок.
Багато в чому з Арістотелем був згодний Гален, стверджуючи, що серце є вмістилищем душі, а також перевершує всі тканини тіла щодо міцності та стійкості до травм. Втім, роль найважливішого органу людини, на думку Галена, мало не серце, а печінка. Авіценна поділяв думку Арістотеля про верховенство серця, а ще вірив, що саме цей орган відповідає за людські здібності та регулює температуру тіла.
Лише з розвитком анатомії в XVI – XVII століттях стала очевидною істинна функція серця – перекачувати кров судинами. Першим описав її британський лікар Уільям Харві в роботі «Про циркуляцію крові». Здавалося б, це мало покласти край уявленням про серце як про розумний орган, але навіть сам Харві продовжував називати серце «королем» та «сонцем» тіла і не заперечував його метафізичної ролі.
Зараз серце часто порівнюють з насосом, який постачає кров до кожної клітини організму, таким чином живлячи тканини киснем та поживними речовинами і видаляючи з них продукти обміну. Серце розташоване в середині грудної клітки, але трохи зміщене вліво, і має розмір приблизно з людський кулак. Це «найпрацьовитіший» м’яз в організмі – він починає скорочуватися через три тижні після зачаття і працює до кінця життя людини.
Серце має ліву та праву частини, розділені тонкою м’язовою перегородкою. Кожна з двох частин серця поділяється на дві камери, верхні з яких називаються відповідно правим та лівим передсердями, а нижні – правим та лівим шлуночками. З системою кровообігу серце пов’язане артеріями та венами, які своєю чергою сполучаються з дрібнішими кровоносними судинами – капілярами.
Контролюють напрям кровотоку серцеві клапани – вони діють немов дверцята, які відкриваються та закриваються з кожним ударом серця. Таких клапанів чотири – трикуспідальний і легеневий у правій частині серця та мітральний і аортальний в лівій частині.
Серце перекачує кров двома шляхами – легеневим та системним. В легеневому контурі кров без кисню, яка щойно пройшла через організм, полишає правий шлуночок серця через легеневу артерію і потрапляє до легенів, після чого повертається вже насиченою киснем до лівого передсердя через легеневу вену. В системному контурі насичена киснем кров виходить через лівий шлуночок до аорти, звідти потрапляє до артерій та капілярів, живлячи тканини, а потім повертається через вени до правого шлуночка серця.
Але й саме серце потребує живлення, тому дві коронарні артерії живлять його кров’ю, насиченою киснем. Серцевий м’яз складається з трьох шарів: перікарду (тонкої зовнішньої оболонки, яка оточує та захищає серце), міокарду (товстого середнього шару, який скорочується та розслабляється) і ендокарду (тонкого внутрішнього шару, яким вкриті порожнини серця).
Діти в більшості народжуються зі здоровим серцем, але протягом життя чимало людей це здоров’я втрачають. Однією з причин є поступове накопичення жирових відкладень в артеріях, що спричиняє звуження простору для кровотоку, тому крові, яка поступає до серця, стає недостатньо. Інші поширені ризики – неконтрольований цукровий діабет, високий артеріальний тиск, паління, вживання алкоголю, недостатня фізична активність та ожиріння.
Перші міжнародні об’єднання кардіологів-лікарів, що спеціалізуються на хворобах серця, з’явилися ще в 1940-х роках. В 1978 році в результаті злиття Міжнародного товариства кардіологів (ISC) та Міжнародної федерації кардіологів (ICF) утворилася нова організація під назвою Міжнародне товариство і федерація кардіологів (ISFC). ISFC, ЮНЕСКО та ВООЗ у 1996 році уклали угоду про співробітництво в різних проектах, а в 1998-му ISFC змінила свою назву і відтоді відома як Всесвітня федерація серця (WHF) – глобальна неурядова організація та провідний партнер ВООЗ у сфері серцево-судинного здоров’я.
Тодішній президент WHF Ентоні Байес де Луна висунув ідею про окремий день для інформації та профілактики серцево-судинних захворювань, тож у 1999 році Всесвітня федерація серця разом з ВООЗ оголосили про заснування Всесвітнього дня серця. До 2011-го подію відзначали в останню неділю вересня, потім датою свята обрали 29 вересня.
З часів першого Всесвітнього дня серця WHF продовжує популяризувати цю подію, розповсюджуючи інформацію та оголошуючи тему святкування. Важливою частиною заходів в усіх країнах є освітні програми, плакати, буклети і публічні виступи кардіологів. Також відбуваються наукові конференції, де спеціалісти можуть ділитися досвідом та новими досягненнями в кардіології.
Оскільки подія спрямована на привертання уваги людей до серцево-судинних захворювань, цього дня доречно вдосконалити свої уявлення про них. Зробити це можна різними способами – прочитати відповідну літературу, адаптовану для широкого загалу, а також відвідати веб-сайти, які надають достовірну інформацію з питань здоров’я.
Всесвітній день серця – гарна нагода для кожного з нас, щоб почати піклуватися про своє серце. Наприклад, відмовитися від тютюну, проконсультуватися у спеціалістів щодо здорової дієти, перевірити рівень холестерину і глюкози в крові, виміряти артеріальний тиск та зробити кардіограму. До речі, в найближчі до 29 вересня дні деякі кардіологічні клініки проводять безкоштовні обстеження.
Слід згадати і про фізичну активність, яка дуже важлива для здоров’я серця. При цьому, одразу вдаватися до високих навантажень зовсім не обов’язково, достатньо включити у свій денний розпорядок прогулянки на свіжому повітрі або вранішні чи вечірні пробіжки – головне, щоб вони були регулярними.
Цей день дарує шанс об’єднати зусилля урядів, лікарів та населення в боротьбі з безжальними серцевими хворобами і закликає кожного до конкретних дій, наприклад, до пошуку інформації щодо профілактики серцево-судинних захворювань. Без сумніву, завдяки отриманим знанням певна кількість людей почнуть займатися спортом, кинуть палити, будуть надавати перевагу здоровому харчуванню та уникатимуть стресів, і таким чином зроблять свої серця здоровішими.
Не менш важливо, що ця подія дисциплінує та привчає нас до корисних звичок, адже не секрет, що українці в більшості не схильні до профілактичних медичних оглядів і звертаються до лікаря тільки в крайньому випадку. Але бажання впевнитися в тому, що з серцем все гаразд, багатьох змусить пройти необхідні обстеження, і це добре, бо виявлені на ранній стадії серцеві проблеми краще піддаються лікуванню, ніж задавнені.
Завдяки Всесвітньому дню серця ми навіть можемо стати добрішими, адже він привертає увагу до мільйонів людей, які щороку помирають від серцево-судинних хвороб. Часто для одужання їм потрібна складна хірургічна операція, яка дорого коштує, тому 29 вересня кожен з нас має шанс долучитися до доброї справи і пожертвувати певну суму на лікування кардіологічних пацієнтів.
Новини Сокирянщини – Північно-Бессарабський край в Україні