Як сказав відомий філософ Вольтер – «Ніколи не буває великих справ без великих перешкод». Ці слова справедливо характеризують всі часи існування і становлення української книги.
Писемність вважається найбільшим досягненням і винаходом людства. Оволодіти словом, уміти прочитати і опанувати приховані знання, передати набутий досвід, свої труди іншим поколінням – без цього всього наш світ ніколи б не став таким, яким ми його бачимо нині.
Не зважаючи на тяжкий і непростий 2020 рік, нам все ще доступні друковані ресурси і знання для саморозвитку і навчання. А ще 200 років тому наші краяни тяжко виборювали і відстоювали право на освіту і на доступ до інформації рідною мовою. В усі часи книга була джерелом, доступним тільки для вибраних.
Грамотність була великим досягненням, і не кожен міг дозволити собі оволодіти нею. Книга передавалась від покоління до покоління, бережливо загорнута у вишитий рушник й зберігалась на дні скрині. Мій дідусь, Цуркан Микола Андрійович, корінний житель м.Заставна, який понад 50 років був дияконом в нашій Свято-Миколаївській церкві, розповідав, що за сам факт наявності в домі книги українською мовою жорстоко карали, таємно купленого, з великими труднощами за шалені кошти «Кобзаря» читали в коморі при свічці і з великим острахом, щоб ніхто не дізнався.
Навіть Біблія була далеко не в кожній родині, тому відкриття народної читальні в Заставні стало надзвичайною подією та великою перемогою для громади нашого міста. А була вона відкрита в грудні 1888 року – про що свідчить оригінал запрошення, який завдяки Благочинному отцю Віталію Мензаку зберігається в нашій бібліотеці. На перших порах народна читальня налічувала всього 300 примірників.
Росло місто – росла бібліотека. В подальшому змінювались тільки назви, але бібліотека в Заставні виконувала свої духовні та просвітницькі функції постійно:
- 1941 рік – утворено міську бібліотеку в Заставні;
- 1954 рік – відкрито районну бібліотеку для дітей в м.Заставна
- 1979 рік – утворено ЦБС, де міська бібліотека здобуває статус Заставнівська центральна районна бібліотека;
- 1986 рік – при бібліотеці засновано клуб «Золотий вік», який діє і по нині й скликає на свої засідання людей мудрого, поважного віку, дає можливість нашим користувачам із виходом на заслужений відпочинок можливість спілкуватись, дізнаватись про нове, цікаве, з користю організовувати своє дозвілля та збиратись за інтересами. «Золотий вік» очолювали : Мандрюк В.С., Гринюк Г.П., Бойченко Р.Є., Пістрюга Н.М., на даний час його очолює авторитетна особистість, лікар – Бурденюк В.С., яка теж особисто внесла чималий вклад в розвиток та діяльність клубу «Золотий вік»;
- 2008 рік – відкрито Інтернет-центр в центральній бібліотеці, який дозволив громадянам міста мати безкоштовний доступ до всесвітньої Інтернет-мережі, забезпечив право на доступ до інформації та дозволив освоїти навики роботи на комп’ютерному обладнанні всім бажаючим.
- 2013 рік – відкрито за сприянням голів Заставнівської РДА Копчука В.Д., районної ради Леваніної М.С., міського голови Цуркан Я.В., мецената Василевича Я.Ф., стараннями працівників районної книгозбірні «Заставнівську світлицю», в якій проведено не один десяток цікавих презентацій та представлено було безліч робіт наших талановитих земляків таких як: Горгіца І.Д. – різьба по дереву; Бойчук Г.В. – вишиті ікони; Ференц Й.В.та багато-багато інших.
Попри те, проведено безліч презентацій книг відомих письменників та митців, наших талановитих краян – В.Шендеровський, В,МИхайловський, брати Капранови, М.Кедрук, В.Яворівський, Т.Севернюк, о.Д.Костащук, В,Васкан, В.Фесюк, В.Джуран, В.Поцілуйко, Ю.Кушнір, М.Черешнюк, З.Гончарова, С.Панчук, Л.Бойчук, О.Дрига та багатьох-багатьох інших.
Працівниками книгозбірні опрацьовано та видано цілу плеяду друкованих видань з краєзнавства про життя і творчість наших талановитих земляків. Непосильну допомогу та особистий внесок в сприянні видавничої діяльності вніс керівник апарату ЗаставнівськоїРДА, історик, краєзнавець – І.К. Семенюк, який добре знає історію міста, церкви, установ, про родовід не одного з заставнецкихгаздів, що дбали про розбудову, просвіту, добробут нашої Заставни.
Проведено чимало просвітницьких заходів, флешмобів, оглядів, обговорень, зустрічей, засідань. Спільно з головою районного осередку «Просвіти» Масловською С.Т., головою ради ветеранів СкорейкоО.І., ради інвалідів Онофрей Л.Д., директором тер.центру Семенюк Л.О., учнями та вчителями освітніх закладів міста – директори шкіл Мартинюк С.В., Бачинська Л.А., головою «Волонтерської сотні» М’якотою М.В., редактором районного радіомовлення Баланецьким В.П., редакторами часопису газети «Голос краю» Джуран В.Т., Калин М.В., Баланецька Л.М., працівників та керівників культури Барабащук В.В., Гайдей Л.І., директорами палацу культури Цимбалюк О.В., музичної школи Сташевська В.М., художньої школи Гринюк В.В. та багатьох-багатьох інших.
Збережено та примножено фонд книгозбірень міста, який на сьогодні налічує понад 80.000 примірників. Завдяки Державним програмам, Інституту Української книги, авторам , меценатам, небайдужим місцевим жителям фонд бібліотеки і дорослої, і дитячої постійно поповнювався і збагачувався. З них 7.493 найцінніших примірників збережено в книгосховищі, яке є серцем нашої книгозбірні, – серед них рідкісні видання як української, так і зарубіжної літератури. Кожен з цих примірників в колі поціновувачів й колекціонерів може коштувати чималих грошей, але це є надбанням громади нашого міста, і на щастя, ще жоден з прийдешніх можновладців не посмів нехтувати чи продавати скарби бібліотеки. Жоден, аж до сьогоднішнього дня. Ні, – про продаж, поки що, мови не йшло, але зневажливе й халатне ставлення більш ніж очевидне.
У зв’язку, напевно, з якоюсь особистою образою на те, що йому не зайшлося приміщення центральної районної бібліотеки, замість того, щоб сісти за стіл переговорів та домовитись, наш мер вирішив знехтувати і позбавити громаду нашого міста доступу до друкованих видань, надбань бібліотеки, фонду, Інтернет-центру, інших матеріальних цінностей.
Через якісь особисті упередження до сфери культури і освіти, працівники даних сфер нещадно скорочуються. При Центрі дозвілля і культури Заставнівської міської ради створена бібліотека, але створена вона тільки на папері. Бо усі фонди і матеріальні цінності центральної районної бібліотеки й бібліотеки для дітей в м.Заставна, які справедливо мали б відійти у власність новоствореної Заставнівської ОТГ, тобто, в безоплатне і вільне користування жителям міста і громади, залишені на збереження балансоутримувачу – Сектору культури Заставнівської РДА й подальшу долю фонду, комп’ютерів й інших цінностей вирішуватиме новоутворений Чернівецький район. Напевне, все надбання наших жителів буде поділено та роздано між більш розуміючими ОТГ…
Всі працівники і центральної районної бібліотеки, і бібліотеки для дітей з 31.12.2020 року – звільнені.
На жаль, враховуючи все вищевикладене, з превеликим сумом повідомляю, – що Заставнівська центральна районна бібліотека і районна бібліотека для дітей в м.Заставна припиняють свою діяльність з 31.12.2020 року.
Ось і ми з вами, дорогі земляки, повертаємось до тих часів, коли 132 роки назад перша народна читальня була створена всього з 300 примірників і можливо двох стелажів. Який фонд, скільки стелажів, і де знаходиться Заставнівська публічна бібліотека – на разі невідомо.
Кожне століття несе свої випробування, наші діди і наші батьки пережили і достойно винесли свої, а нам з вами ще доведеться поборотись.
Я щиро дякую всім читачам, відвідувачам, авторам, меценатам та друзям Заставнівської центральної районної бібліотеки і районної бібліотеки для дітей, всім бібліотечним працівникам Заставнівської централізованої бібліотечної системи, колишнім та нинішнім керівникам району й міста, завдяки яким бібліотека існувала та процвітала. Дякую за цікаву, змістовну, творчу співпрацю. Слава Богу за все!
Напередодні Новорічно-Різдвяних свят всім і кожному щиро бажаю в першу чергу міцного здоров’я, миру, злагоди, порозуміння, гармонії й добра.
Закликаю, не зважаючи ні на що, – читайте, розвивайтесь, думайте й творіть! І пам’ятаймо, як сказав Бернард Вербер : «Люди діляться на дві категорії: на тих, хто читає книги, і тих, хто слухає тих, хто читає!».
Не даймо зробити з себе націю рабів.
З повагою, жителька м.ЗаставнаЛ.Стасюк.