Так кипить робота в гуртку «Художня кераміка»
Фото Ольги Шупені
A
A
A
Художник-кераміст пояснює: «Не пам’ятаєте, бо мене таким ще не було і не знаєте, бо таким вже, мабуть, не буду»
Другий місяць осені ознаменується відкриттям неймовірної виставки «Форма… Зміст… Споглядання…» Сергія Богопольського. Зустріч із талановитим художником-керамістом відбудеться 1 жовтня з 18:00 до 21:00 у затишній «SteinbargGallery&Cafe», що на вулиці Університетській,11. Подальший перегляд експозиції можливий до 18 жовтня (з 10:00 до 21:00).
Поціновувачі творчості Сергія Богопольського відзначають, що він – мислячий, тонко відчуває форму, нескінченно експериментує із сировиною, матеріалами, які використовує, віртуально спілкується зі світом, вивчаючи традиції та найновіші тенденції. Його роботи яскраві та витончені, сучасні та традиційні, іноді несподівані.
Сам автор, який майже десять років не влаштовував персональних імпрез, зауважує, що теперішню виставку приурочено до дня міста Чернівці. І він запрошує на обрану локацію всіх небайдужих.
– Щодо моїх робіт, єдине, що скажу, я зовсім новий, ви мене таким не пам’ятаєте і не знаєте. Не можете пам’ятати, бо мене таким ще не було і не знаєте, бо таким вже, мабуть, не буду, – справедливо зауважує С. Богопольський, який ніколи не повторюється у своїх художніх роботах.
«Все, що у нас в кишенях – залишиться тут, на поверхні»
– Пане Сергію, який посил у Вашій виставці, на що варто звернути увагу в ці непрості для всіх часи?
– Виставка називається «Форма… Зміст… Споглядання…». Всі ми – це форма і що в себе вкладемо, те і буде нашим змістом. Чимало залежить від нас і того, що вклали у нас батьки, суспільство, що ми відсіяли, що відлущили, а що забрали з собою… А споглядання – коли ти дивишся всередину себе і бачиш, що собою являєш. І дивишся довкола себе. Інколи треба споглядати, як труп твого ворога пропливає повз тебе, а інколи потрібно дивитися на вогонь, воду та просто на зірки. І з всього цього ми і складаємося.
А посил – зустрічають за одягом, проводжають за розумом. Все, що всередині нас, ми заберемо з собою. А все, що у нас в кишенях – залишиться тут, на поверхні.
«Якщо в мене забрати гончарну творчість, від мене вже нічого і не залишиться»
– Чим для Вас є гончарна творчість?
– Я цим живу. Коли людина здорова і нормально дихає, вона не помічає цього, бо це інстинктивно відбувається. Але тільки-но змінюється склад повітря чи перекривають кисень, то починаєш задихатися. І вже не просто починаєш помічати, що не можеш без повітря, хочеться вдихнути глибше. Тому я цим живу. Тобто якщо в мене забрати гончарну творчість, від мене вже нічого і не залишиться. Десь так.
Вихованці допомогли вийти за усталені межі і навчили не боятися в роботі яскравих барв
– Ви є керівником гуртка «Художня кераміка» у Чернівецькому міському палаці дітей та юнацтва. Відчуваєте від малечі віддачу, вони, мабуть, також є своєрідними вчителями для Вас?
– Так, ми все життя вчимося! Один в одного, у своїх і чужих дітей. Звичайно, аякже! Є деякі речі, які б я, до прикладу, не знаючи дітей, собі б і не дозволив робити. Вони не знають слів «не можна». Ми – знаємо, бо ми вивчили правила, опираємося на якісь межі та рамки. А діти їх не знають, вони роблять інтуїтивно, і все. І є якісь такі речі, які я в них переймаю, чи що. Це не боятися будь-чого. Ось я завжди боявся в роботі грати з кольором. У мене колись роботи були такими, наближеними до природних барв. Я боявся строкато розмальовувати кераміку, мені було страшнувато братися за це діло. Але прийдете на виставку і все побачите на власні очі (усміхається, – авт.).
«Заберіть з людської цивілізації культуру і на цьому все закінчиться»
– Про що сьогодні мріє митець Сергій Богопольський?
– Мрію про те, щоб до нашої культури культурно ставилися наші псевдокультурні діячі культури. Розумієте цей каламбур? Щоб приділяли більше уваги і щоб не було псевдопатріотизму. Будь-який патріотизм, як на мене, розпочинається з культури. Заберіть з людської цивілізації культуру і на цьому все закінчиться. Культура – це все і в усьому – в освіті, медицині… То є таке об’ємне поняття. А тут – культура споживання мистецтва, хай би як це банально звучало. І ось хотілося, щоб наш народ культурно споживав це все діло. Тому що те, чим ми займаємося – лише певною мірою робимо це для себе. Я, наприклад, 70% займаюся творчістю для себе і 30% у мене залишається для того, щоби хтось це бачив, придбав. І хотілося, щоби ці 30% якісно заповнювалися, щоб не було порожнечі.
– Чому саме на день міста влаштовуєте імпрезу після майже десятирічного затишшя (у сенсі персональних виставок)?
– Річ у тім, що куратор виставки Наталія Богомаз. І вона не запропонувала, не запросила (якби ж так було все просто), вона примусила мене це зробити. Якби не Наталя та її здоровий авантюризм, то, напевне, цієї б виставки зараз не було. Отже, це своєрідний подарунок місту, який задумали давно.
Ольга ШУПЕНЯ
«Розпочинав як утилітарний гончар, але став за ці 10 років справжнім художником»
Ми давно готуємося до цієї виставки. Буваючи у Сергія в майстерні, бачила, як і що він робить, зрозуміла, що треба показати. Одразу виникла ідея на день міста. Чому? Тому що ми любимо своє місто не тільки через архітектуру, але й обожнюємо Чернівці насамперед завдяки Людям. Так ось, Сергій Богопольський єдиний на Буковині кераміст, який займається художньою керамікою, не утилітарною. Хоча розпочинав як утилітарний гончар, але став за ці 10 років справжнім художником, художником-керамістом. І саме на день міста хочу показати велич наших людей. Один з них – це Сергій Богопольський. Це моя основна мета була, показати. Ну, і 10 років у нього не було виставки. Тож покажемо, чого він сягнув за цей період, наскільки це зовсім інше і приголомшливе.
До речі, коли лише обговорювали задум цієї виставки, то COVID-19 ще не було. І нещодавно мені Сергій сказав: «Ти знаєш, якби не підготовка до цієї виставки, я б зійшов з глузду». Розумієте? Під час жорсткого карантину всі сиділи вдома, він ні з ким не спілкувався, міг лише працювати у своїй маленькій майстерні і це його протримало в складний період як художника. І це дуже важливо, тому що в багатьох художників на цьому тлі депресія почалася, з’явилося відчуття якоїсь непотрібності цьому світові, розумієте? А його підготовка до виставки, і він це не приховує, врятувала.
Хочу зауважити, що зустріч з художником-керамістом відбуватиметься з 18:00 до 21:00. Точніше, одні прийшли – інші пішли. Бо одночасно можемо приймати лише 15-20 осіб, не більше. Але реально буде можливість прийти (кожен в свій час) і поспілкуватися з митцем. Також забезпечимо відвідувачів дезінфікатором та захисними масками, якщо хтось забуде. Приходьте, буде цікаво.Наталія Богомаз, галерист, куратор проєкту «Форма… Зміст… Споглядання…»
Новини Чернівецької області