Т. в.о. начальника Чернівецького тролейбусного управління Михайло Олексюк
Фото pogliad.ua
A
A
A
За кілька місяців вимушеного карантину доходи Чернівецького тролейбусного управління впали майже на 75 відсотків
Непередбачувана епідемія коронавірусу внесла значні корективи в роботу практично всіх підприємств й організацій нашого краю. Не обминули зміни, звісно, й комунальне підприємство «Чернівецьке тролейбусне управління», котре нині єдине в обласному центрі виконує функції соціальних перевезень.
Скільки триватиме режим спеціальних перевезень? Скільки одиниць рухомого складу щодня виїжджають на маршрути? З цих запитань розпочалася розмова з тимчасово виконуючим обов’язки начальника Чернівецького тролейбусного управління Михайла ОЛЕКСЮКА.
Всі тролейбуси були в депо
– Пригадую день, пане Михайле, коли через карантин на лінії не виїхав електротранспорт. Сотні пенсіонерів стояли на зупинках і сварилися. Але з часом ситуація владналася. Як карантин вплинув на роботу вашого підприємства?
– Ситуація була справді була вимушеною, але виправданою. Бо не кожна людина дотримується запобіжних заходів і число хворих на Буковині могло бути більшим у рази. Отже, рішенням міської комісії техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій, учасником якої я був також, 17 березня заборонили виїзд на лінії громадському транспорту. Звісно, виникла тривога, адже у невизначеному стані опинилися пів тисячі працівників. А деякі, як виявилося, є єдиними годувальниками сім’ях. Попри це, щоб не позбавляти працівників заробітку, 17 березня ми визначили вихідним днем для всіх водіїв та кондукторів. Проте до кінця дня надійшла вказівка від міської влади, що тролейбусне управління працюватиме у режимі спеціальних перевезень лише у пікові часи – зранку і ввечері.
Нещодавно придбали дві парові установки, за допомогою яких зараз дезінфікуємо салони – парою з температурою 110-120 градусів знищуємо всі мікроби
Михайло Олексюк
– Передбачаю, що забезпечити повноцінною роботою ви могли не всіх. То кого залишили на роботі, а кого відрядили у вимушену відпустку?
– Справді, практично кожен працівник підприємства має сім’ю, а отже має забезпечити її продуктами харчування, ліками, одежею, взуттям. Перед нами постав непростий виклик – хтось-таки має тимчасово піти у відпустку. Зібрав на нарад начальників служб і заявив, якщо хтось із їхніх підлеглих має більше двох відпусток – примусово відправити у відпустку. Не за власний рахунок, звісно, а в оплачувану. З’ясувалося, із 504 працюючих – 180 мали право на чергові профспілкові відпустки. Та були й такі, хто не мав відпусток, до того ж ще й живе у сільській місцевості й не може добратися до міста на робоче місце. Такі вимушено брали відпустки за власний рахунок. Хай там як, але за три місяці карантину я нікого з працівників не залишив без засобів для існування.
– Пане Михайле, скільки машин випускали на лінії на початку карантину і скільки зараз?
– На маршрути виїжджали 45 тролейбусів у пікові години. Зробивши коло-два, вони заїжджали в депо. На базу, що на вулиці Комунальників, поверталися тролейбуси з маршрутів №2 і №9. Решта заїжджали на територію старого депо на проспекті Незалежності. Для їньої профілактики і підготовки до роботи ми перевели туди ремонтну бригаду. У ці дні обласним центром курсують до пів сотні тролейбусів, але екіпаж кожного з них по черзі стає на обідню перерву, тому утворюється інтервал 20-25 хвилин між приїздом машин на зупинки. Враховуючи, що людей пенсійного віку, котрі ніде не працюють, заборонено перевозити, а сільське населення не доїжджає через призупинення міжміського сполучення, то нерідко виходить, що в цей час ми просто «возимо повітря».
– Чому, адже були розпорядження «брати на борт» певну кількість пасажирів? Гадаю, охочих було чимало?
– Дійсно, на початку карантину нам дозволяли запускати в салон не більше 10 пасажирів. Щоб вони могли дотримуватися соціальної дистанції. Такі обмеження були невиправданими. Та через те, що Чернівці були першими, де виявили інфікованих коронавірусом, нам забороняли збільшувати число пасажирів. Згодом ми переконали міського голову Олексія Каспрука і членів комісії ТЕБ і НС, що недоцільно у великому тролейбусі «возити повітря». Врешті-решт, нам дозволили брали пасажирів не більше за число сидячих місць.
– Всі за спеціальними проїзними чи робите винятки?
– Їхати тролейбусом мають право всі, хто має спецпроїзний і довідки про роботу на підприємствах. Возимо не безкоштовно, а за гроші. Зроблено виняток для лікарів з перепустками білого кольору. Про зняття плати за проїзд прийняла рішення міська комісія ТЕБ і НС.
Ідеально вичистити не реально
– Пане Михайле, обмежене число пасажирів не виключає інфікування. Вірус може бути на поручнях, сидіннях, вікнах. Чи ретельно дезінфікують машини перед виїздом на лінії?
– Безумовно, народ у нас різний. Але не кожна людина носить захисні рукавички чи банально ретельно миє руки. Отже загроза інфікування в громадському транспорті існує. Тому ми практично з першого ж дня карантину здійснюємо санітарну обробку салонів тролейбусів. Щоправда, частина машин у такому поважному віці, що ідеально вичистити їх нереально. Підприємство закупило в достатній кількості дезінфікуючі засоби, маски, плащі хімзахисту, розчини… До речі, з 18 березня управління вже витратило майже 165 тисяч гривень на придбання цих засобів. Купуємо засоби винятково сертифіковані, аби вони були не шкідливими для здоров’я водія, кондуктора і пасажирів.
– Дехто з пасажирів скаржився в редакцію на незадовільну очистку салонів. Хто контролює у тролейбусному управлінні цей процес?
– За процесом очистки та знезараження салонів спостерігає начальник цеху технічного обслуговування та медпрацівник підприємства. Підлоги у салонах, поручні, сидіння витираємо. Нещодавно придбали дві парові установки, за допомогою яких зараз дезінфікуємо салони – парою з температурою 110-120 градусів знищуємо всі мікроби. Але машини не нові, салони запущені. Вручну помити їх дуже важко, та допомагають колеги. Не так давно ми спілкуємося з колегами із підприємства «Львівелектротранс», які надіслали нам відео, як вони сучасною технікою чистять салони тролейбусів. Підказали фірму, яка може надати нам аналогічне обладнання. Ми його вже одержали й уже щодня по дві машини ретельно обробляємо. В такий спосіб 14 тролейбусів вже очистили. Процедура така – як тільки машину здаємо на ремонт, слюсарі обслуговують її, а екіпаж займається миттям і знезараженням салонів. Маємо завдання промити всі машини найближчим часом.
– А яка схема щоденного знезараження салонів?
– Поточну дезінфекцію здійснюємо тричі на добу. Машини заїжджають на мийний комплекс. Люди у спецодязі із дезрозчином проходять весь салон і дезінфікують машини. Знезаражують вони й приміщення адміністративного корпусу, всі цехи, дільниці. Намагаємося вжити всіх заходів, аби жоден наш працівник на робочому місці не інфікувався.
– Інколи помічав, що пасажири без захисних масок намагаються проникнути до салону. Хто має стежити за тим, щоб у тролейбус люди заходили у масках? Чи може екіпаж не пустити у тролейбус пасажира без маски?
– Обов’язки за дотриманням маскового режиму в тролейбусах покладено на кондукторів. Їм категорично заборонено впускати людей без масок. Щоправда, в перші дні карантину були певні послаблення, бо захисних масок бракувало, їх ніде було купити. А зараз, до речі, самі пасажири різко реагують на людину без маски у салоні тролейбуса.
– Зізнайтеся, карантин сильно вдарив по фінансовому становищу управління?
– Звичайно, виторг від перевезень пасажирів упав на 75 відсотків. Це дуже негативно пливає на фінансовий стан підприємства. Якби не допомога міської влади, тролейбусне управління б не вижило. Якби місто ще мало і власний автобусний парк, то було б легше. Ось Івано-Франківськ і Тернопіль створили тролейбусно-автобусні управління, тож і вартість перевезень можуть контролювати. Нині ж ми маємо лише чотири автобуси. Два постійно працюють на дев’ятому маршруті, один – на ремонті, а ПАЗ постійно надаємо військкомату для перевезення призовників і лікарів до призовного пункту.
Оновлювати слід, а не збільшувати
– Пане Михайле, скільки одиниць рухомого складу налічується нині у тролейбусному управлінні?
– Зараз на балансі підприємства 97 тролейбусів, два з яких готуємо до списання, оскільки їм уже майже по 35 років. Рами у них ламані-переламані, дахи поіржавіли – ніде латки ставити. Я, наприклад, прийшов працювати водієм тролейбуса 1978 року. 1982-го, пам’ятаю, в ЧТУ були 184 машини. Здебільшого, чеські «шкоди». Всі були однотипні, купували їх, бо вони якнайкраще підходили до місцевого рельєфу.
– Сьогодні парк транспорту дкже різноманітний…
– Так, залишилося кілька «шкод», якіпереважно виконують функції техдопомоги та їздять на нічних рейсах. Але ми вже придбали й «вольво», ЛАЗи, вітчизняні з автономним ходом, швейцарські.
– Чи вистачає рухомого складу?
– Вистачає цілком. Завдання стоїть не збільшувати, а оновлювати його. За останні три роки місто придбало вісім тролейбусів нових, торік придбали 10 вживаних швейцарських, 2017-2018-го придбали вживані «шкоди». Вони, звісно, не нові, але цілком пристойні. Не часто ламаються. До речі, оскільки возимо тільки сидячих пасажирів, навантаження на осі тролейбусів зменшилося, а отже вони менше ламаються. Це посприяло тому, що ми полагодили вісім тролейбусів, які давно чекали своєї черги.
– Пане Михайле, чи плануєте нові маршрути?
– Звичайно, ми моніторимо ситуацію. МешканціЖителі Гравітону просто благають додати ще кілька автобусів на 9-му маршруті, де постійно курсують шість тролейбусів і два автобуси з інтервалом 11-14 хвилин. Плануємо новий маршрут – від торгового комплексу «Роксолана» до Калинівського ринку. Він буде доцільний у першу зміну. Є інший проєкт, на який витратили 45 мільйонів, – Гравітон – Калинівський ринок. Але насамперед треба пережити карантин, здолати епідемію, а відтак працювати у звичному режимі на благо міста і чернівчан.
Анатолій ІСАК
Новини Чернівецької області